Про це на вчорашньому засіданні «круглого столу» дискутували народні депутати Юрій Ключковський («НУ—НС»), Сергій Власенко (БЮТ), народний депутат другого, четвертого скликань Віктор Мусіяка, директор Інституту Горшеніна Володимир Фесенко та науковий директор Школи політичної аналітики при НаУКМА Олексій Гарань.

На думку учасників заходу, дивним є вже сам факт оскарження. Адже з моменту ухвалення закону про внесення змін до Конституції (реєстраційний № 2222) минуло шість років. До того ж оскаржується не сам закон, а процедура його ухвалення. На думку Юрія Ключковського, факти порушення процедури поки що ніким не встановлені. А встановлення такого факту не є компетенцією Конституційного Суду. За словами депутата, якщо вже йдеться про такий спосіб оскарження, то ініціатори подання мали б спочатку звернутися до Адміністративного суду, встановити такі факти, а вже потім звертатися до КС.

Наразі, один із авторів тексту Основного Закону Віктор Мусіяка розглядає подання до КС, як «суд над Конституцією». Адже, закон № 2222 був виконаний, тобто зміни було імплементовано у текст Основного Закону. Відтак, скасування закону не нестиме за собою зміну Конституції. «Основний Закон все одно залишиться у тому вигляді, в якому він є. Бо Конституційний Суд не має права скасовувати частину Конституції», — сказав він.

Утім, Сергій Власенко припустив, що суд може ухвалити позитивне рішення, «заплющивши очі і піднявши руки». За його словами, лише троє суддів КС із 18-ти є фахівцями з конституційного права. А нещодавня відставка деяких суддів, які відстоювали принципову позицію, на думку парламентарія, може свідчити про тиск на представників Феміди. «На жаль, нині члени КС відстоюють політичні, а не юридичні позиції», — зазначив він.

На думку учасників заходу, якщо закон № 2222 буде визнано неконституційним, то Конституційний Суд запропонує парламенту ухвалити відповідні акти, які відновлюватимуть Конституцію 1996 року. Тоді постане питання про 300 голосів (необхідна кількість для внесення змін у Конституцію). А такої кількості поки що немає. Як варіант, народним депутатам можуть запропонувати «політичний хабар» — продовжити термін каденції Верховної Ради. «Але парламент обирався на п’ять років, і ніхто крім виборців не може продовжити термін каденції депутатів», — зазначив С. Власенко. Водночас Олексій Гарань ініціативи владної команди розцінює як спробу узурпації влади, яка, за його словами, розпочалася з рішення КС щодо індивідуального членства народних депутатів у коаліції. «Нинішня влада сама себе іноді заганяє у глухий кут. Зараз у глухий кут заганяють суддів Конституційного Суду», — сказав він. Політолог сподівається, що в парламентаріїв все ж спрацює інстинкт самозбереження. «Бо Янукович з повноваженнями Кучми буде загрозою не лише для демократичного процесу, для опозиції, а й для бізнес-еліти також», — наголосив О. Гарань.