Скористаймось сприятливим моментом

Хоча Польща й Україна значно відрізняються, в обох держав мета спільна — реформи. Польща повинна довести, що статус єдиного європейського «зеленого острову» в 2009 році — це щось більше, ніж збіг щасливих обставин, та провести публічну реформу фінансів. До речі, визначення «зелений острів» Польща отримала торік як країна, що продемонструвала економічне зростання (прем’єр Д. Туск розповів про стан економіки на Варшавській фондовій біржі на тлі мапи Європи, яка була вся червона, а Польща — єдиною зеленою плямою). Польща продемонструвала, що може ефективно боротися з кризою, до речі, по-своєму, інакше, ніж інші європейські держави. Сьогодні видимі на тлі європейської карти успіхи дають Польщі більше переваг щодо подальшого розвитку.

Однак для більшого посилення її позиції в Євросоюзі важливою є реалізація програми «Східне партнерство» та тісні відносини з сусідами, передусім економічні, які прискорюватимуть подальший розвиток.

Для України реформи — це шанс зміцнити стратегію державного управління, побудувати конкурентоспроможну економіку, знайти гідне місце у співдружності розвинених світових держав.

Раніше у стосунках Польщі та України було занадто багато думок про відносини з Росією і недостатньо про Україну як самостійну державу, якій є що запропонувати з економічної точки зору, яка довела свою суверенність та авторитет у світі. На жаль, і Україна протягом останніх п’яти років задовольнялася польською підтримкою, не використовуючи її для внутрішніх реформ та не дуже зважаючи увагу на польські інтереси. Ми згаяли багато часу замість того, щоб ділитися досвідом, спільно долати проблеми та кризові явища.

Узгодження дій на міжнародному полі, що з’явилося після перемоги Броніслава Коморовського у президентських виборах, повинні зміцнити польську позицію в європейських стосунках. Схожим чином Україна вперше за останні роки отримала сконсолідовану владу у трикутнику «президент—уряд—парламент». Це дає можливість провести реформи, які зміцнять українську економіку, встановлять верховенство права та справжню демократію. Команда Віктора Януковича свідома того, що відсутність реформ та поглиблення проблем у публічних фінансах призвели до послаблення держави. Вона розуміє, що з метою ефективного управління країною та збереження підтримки народу необхідно докласти максимум зусиль для поліпшення економічної ситуації в країні і підвищення добробуту людей. Стабілізація потрібна також українському бізнесу, який готовий стати партнером влади.

Остання угода з Міжнародним валютним фондом, яка була оголошена 9 серпня цього року, також є важливим кроком у напрямку євроінтеграції. Хоча угода передбачає складні рішення, в тому числі й для населення, але підтверджує готовність України до економічного зростання з врахуванням нинішніх економічних реалій та відмовою від політики, що спирається на популістські декларації. Це істотна зміна, зокрема порівняно з політикою української держави перед президентськими виборами. Гостра проблема України — це відсутність фінансування бюджету та брак інвестицій. Влада України розуміє, що повинна зробити, щоб залучити інвестиційний, а не спекулятивний капітал.

У міжнародній політиці зрозумілими є прагнення України будувати рівноправні відносини з усіма сусідами як рівноправний партнер, що впевнений в собі, знає і цінує свою вигоду, дбає про міжнародний авторитет. Віктор Янукович у своєму першому публічному виступі після виборів задекларував, що «пріоритетом нашої зовнішньої політики була, є і залишається євроінтеграція». Так він чітко визначив місце України як центральноєвропейської держави.

Сьогодні йдеться про те, щоб позитивна динаміка, яка відчувається в Польщі та Україні, була зрозуміла Євросоюзу. Тому таким важливим є «перезавантаження» у відносинах Києва з Брюсселем, про яке дбає Президент Янукович, та прагнення до якнайшвидшого завершення переговорів, що стосуються угоди про асоційоване членство в Євросоюзі та про умови створення зони вільної торгівлі в форматі Україна — ЄС.

Польща, як член Євросоюзу та країна, яка пройшла шлях від соціалістичної системи до європейських стандартів, має можливість підтримати Україну на шляху євроінтеграції. В ситуації, коли Європейський Союз зайнятий вирішенням своїх проблем, спричинених кризою, передусім від Польщі залежить, чи підтримає Брюссель та відчутно підсилить українську позицію. Польща сподівається, що євроінтеграційні прагнення східного сусіда будуть реалізовані найближчим часом, у цьому зацікавлений весь Європейський Союз. Однак багато залежить від самої України. Умовою переконливості польських аргументів може бути лише постійний прогрес в українських реформах.

Позитивне польсько-українське співробітництво може бути досвідом, який продемонструє сенс та потребу зміцнення україно-європейських відносин. Воно переконає світ у тому, що в Україну варто повірити насамперед тому, що це економічно вигідно. Нова відкритість у наших взаєминах та послідовність української влади в проведенні реформ створить для Варшави необхідні умови добудови якісних стосунків між Києвом та Брюсселем. Засвоєння Україною європейських стандартів, її добробут, демократія та державний лад зміцнять європейську безпеку, а це — ключовий інтерес Польщі.

Площин та варіантів для польсько-українського співробітництва може бути багато. Польща пропонує найшвидшу та найпростішу стратегію розвитку взаємин між державами. Вихідним пунктом тут повинно бути визначення взаємних зацікавлень — політичних, економічних, культурних. Україні потрібна підтримка у наближенні до Євросоюзу та інвестиції. Натомість, в інтересах Польщі — дотримання й захист прав польського бізнесу в Україні. Ці інтереси та очікування мають бути визначені на міжнародному рівні та стати вихідним пунктом для практичного співробітництва. Їх реалізація має бути під постійним контролем.

Під патронатом обох президентів слід створити міжнародний комітет співробітництва, щоб поєднати відповідні урядові та державні інституції обох країн з метою підготовки і проведення процесу гармонізації українського законодавства з європейським. Досвід Польщі, здобутий у період приєднання до ЄС, буде тут дуже доречним. Це співробітництво має бути частиною «Східного партнерства» та одержати фінансову підтримку з боку Європейського Союзу.

Водночас у партнерстві з Україною Польща повинна посприяти якнайшвидшому підписанню угоди про вільну торгівлю та асоціацію. Важливим й надалі залишається питання лібералізації візового режиму для українців для доступу на територію Євросоюзу та створення спеціального безвізового режиму на період проведення Чемпіонату Європи з футболу. Діяти потрібно якомога швидше, щоб використати період майбутнього польського головування в Європейському Союзі, що відбудеться в 2011 році. Пріоритетними питаннями цього періоду мають бути відносини Євросоюзу з Україною.

Пришвидшити нову еру польсько-українських відносин може зустріч президентів Броніслава Коморовського та Віктора Януковича. Вони мають історичну нагоду стати ініціаторами та патронами співробітництва на новій, ефективній та прагматичній основі.