Лісокрадство стає професією?

Справді, лісокрадство і незаконний видобуток бурштину стали чи не найболючішими проблемами поліських районів Рівненщини. Якщо у важкі післягорбачовські часи до крадіжок лісу поліщуки вдавались через безробіття і безгрошів’я, то з часом це для багатьох стало «бізнесом». Тих, хто вже «втягнувся» у лісокрадство, і калачем не заманиш на легальну роботу. Інакше як пояснити той факт, що коли кілька років тому у селищі Рокитному розпочали будівництво нового склозаводу і сюди запрошували робітників, пропонуючи цілком пристойну як на той час зарплату, з місцевих знайшлося охочих лише одиниці. Тому, за словами голови правління ВАТ «Рокитнівський склозавод», депутата Рівненської обласної ради Григорія Мініча, на будову возили мешканців Острозького і Здолбунівського районів.

Проблему боротьби з крадіями лісу порушували неодноразово на колегіях ОДА, силових структур... Але все це давало результат лише на якийсь час. Однак не ліквідувало саму проблему. Тим часом правоохоронні та різні контролюючі організації дають різні цифри щодо кількості приватних пилорам у поліських районах області — від 667 до 941. За узагальненими даними держлісгоспів, 439 із них працюють без відповідних дозволів.

Найбільше, кажуть фахівці, від незаконних вирубок потерпають ліси держспецлісгоспів (це колишні колгоспні ліси, під ними на Рівненщині — 120 тисяч гектарів), які перебувають у віданні Мінагрополітики. Як повідомили у прокуратурі Рівненської області, за результатами перевірок постійних лісокористувачів у сфері службової діяльності стосовно посадових осіб держспецлісгоспів порушено шість кримінальних справ.

На жаль, лісокради не минають і лісів, якими опікується Рівненське обласне управління лісового господарства. Тільки цього року тут зафіксовано 828 випадків самовільних вирубок.

— Державі незаконними вирубками лісу цього року завдано збитків на 731,6 тисячі гривень, поки що відшкодовано 157,3 тисячі гривень, — розповідає начальник Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат Рівненської обласної ради Володимир Грицайчук. — 29 справ ми передали до правоохоронних органів.

Звісно, керівник управління наводить офіційну статистику. Проте не завжди лісокради попадаються на гарячому, відтак реальні збитки, звичайно ж, більші. Щоправда, у лісгоспах Рівненщини почали запроваджувати електронний метод обліку деревини. А у Соснівському Березнівського району встановили системи відеоспостереження за лісами і «бачать», що діється у радіусі тридцяти кілометрів, оперативно виявляючи пожежі та лісокрадів. Однак, щоб подібне «ноу-хау» запровадити в усіх лісгоспах, потрібні час і кошти.

— У чому ж, на вашу думку, причина невгамовності крадіїв лісу? — запитую у Володимира Грицайчука.

— Їх багато. Одна із них полягає в тому, що, згідно з існуючим законодавством, до кримінальної відповідальності можна притягнути людину лише тоді, коли вона вкрала 25 і більше кубометрів лісу. Тому лісокради «дозують» кількість украденого, діючи за принципом: менше, але частіше.

Було б помилково вважати, що в області не борються з крадіжками лісу. Але лісокради теж вишукують усілякі лазівки, щоб обійти закон, особливо якщо потрібно збути крадену деревину. Мені навіть розповіли про одну з відпрацьованих схем: у своєму селі лісокради складали зруб хати під замовлення (земляки, як ведеться, один одного не видають міліції), а потім продали у південну область вже як хату, а не деревину, пронумерувавши бруси...

До речі, нерідко біля легальної пилорами з’являється ще й нелегальна. Їх кількість, при зацікавленості і бажанні відповідних органів, починаючи із сільських голів, лісників, дільничних інспекторів міліції, можна було б відстежити. Адже у селах люди на виду, всі про всіх і про все знають. Тож кривлять душею ті, хто запевняє, що не в курсі існування підпільних лісопилок. Адже навіть діти знають, що вони не можуть працювати без шуму. До того ж, щоб організувати роботу пилорами, крім обладнання, приміщення й території, потрібне електропостачання (нелегальні пилорами, як правило, крадуть електроенергію), робочі руки (бо одна людина колоду не підніме). До речі, люди, що працюють на такій небезпечній роботі, повинні мати навики з техніки безпеки... Тому контроль за тим, легально чи нелегально працює пилорама, мали б здійснювати не лише силовики, лісівники, місцева влада, а й податкова, служба зайнятості, інспекція з охорони праці, держеконінспекція та інші служби. Це, звичайно, якщо вони справді зацікавлені у тому, щоб покласти край незаконним вирубкам лісу, змусити нелегальних бізнесменів вийти з тіні, сплачувати державі необхідні податки, оформити належним чином найманих робітників...

Не так давно призначений на посаду голова РДА одного з поліських районів, де ця проблема є особливо актуальною, вирішив було провести кілька рейдів по селах, щоб виявити «підпільні» пилорами. Залучив фахівців кількох контролюючих структур.

— Щойно ми приїхали у село, як побачили таку картину: пилорама зачинена, поблизу — жодної душі, — розповідає керівник району. — Схоже, хтось повідомив власника про наш приїзд. Коли ж ми знайшли хазяїна пилорами (у нього якраз були відповідні дозвільні документи) і поцікавились, чия деревина біля приміщення, він лише знизав плечима. Довелося повірити йому на слово, бо довести його причетність до переробки краденої деревини складно, оскільки територія пилорами не огороджена і чітко не означена. До того ж, більшість власників навіть легальних пилорам працюють на єдиному податку, тож дуже проблематично мати чітку картину про справжні обсяги переробленої деревини.

З неофіційних джерел знаю, що є випадки, коли самі лісівники на деякі крадіжки лісу закривають очі. Одні тому, що не хочуть ризикувати життям й осиротити дітей. Адже лісокради нерідко поводяться із лісівниками дуже агресивно — траплялося, навіть зброєю і вилами погрожували. Інші тому, що мають від цього певний матеріальний зиск.

— Цього року ми звільнили з роботи сім недобросовісних працівників лісової охорони, сорок вісім притягнули до адміністративної відповідальності, — розповідає начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Володимир Грицайчук.

Жорстко поставив завдання щодо подолання проблеми незаконних вирубок лісів і голова Рівненської ОДА Василь Берташ на виїзній колегії обласної державної адміністрації у Рокитнівському районі. До речі, звідси люди найчастіше телефонували на «гарячу лінію» з приводу крадіжок лісу.

Наскільки ефективними будуть заходи, прийняті на колегії, покаже час. А поки що робочі групи, які були створені за дорученням керівника області трохи більше місяця тому, уже призупинили діяльність кожної третьої пилорами, що працювала без відповідних дозволів. Зокрема, у Рокитнівському районі, який лідирував за їх кількістю, — призупинено роботу 37 пилорам та накладено на них приписи.

Проблема незаконних вирубок лісу у поліських районах Рівненщини, судячи з її масштабів, має й корупційний підтекст. І цього не бачить тільки незрячий, або той, хто просто не хоче бачити. Один з наших читачів розповів, як хотів було заробити і собі копійку на збуті дощок. Законно придбав деревину, розпиляв її на дошки, висушив. І, маючи на свій товар офіційні документи, вирішив вигідно продати його в Одеській області. «Це я так думав, — розповідає Іван М. — Але до першого поста ДАІ. Коли ж минув їх кілька, у кузові дощок поменшало, а вже ближче до Одеси я почав розмірковувати: чи не повернутись додому, бо продавати не було вже чого. Набивши собі гулі, я зрозумів, що без «даху», причому солідного — обласного і навіть столичного масштабу — у цей бізнес годі влазити. Та й усі «ніші» у ньому вже зайняті, і все тут, як кажуть, схоплено — подивіться, наскільки стали заможніше жити села, де багато пилорам. Які ще потрібні коментарі?..»