Істотною подією політичного життя миколаївського регіону стала позачергова сесія облради, яка визначила чисельність депутатів майбутнього скликання. В обласній раді замість 120 мандатів тепер буде 96 — по чотири від кожного з 19 районів і п’яти міст обласного підпорядкування. Що стосується міських рад, то їх кількісний склад практично не зміниться. Зате у наступному скликанні значно спорожніють сесійні зали районних рад: села, селища та міста обласного підпорядкування мають право делегувати двох представників за змішаною системою виборів. Отже, Арбузинська райрада зменшиться на 14 депутатів, Березнегуватська — на 15, Веселинівська — на 18, Снігурівська — на 20, Первомайська — на 22... І так далі.
Коли настане стабільність?
Незабаром вибори, а миколаївський електорат у розгубленості. Люди розуміють: результативні реформи потрібні, треба відроджувати у регіоні суднобудування. Але гризуть сумніви: не довелося б укотре фінансувати із власної кишені чиюсь чиновницьку дурість. Комунізм обіцяли побудувати — не вийшло, БАМ проклали — не користуємося, північні річки мало на південь не повернули — мічурінських милостей від природи не дочекалися... А якщо про місцеві радості говорити, то миколаївці й досі ждуть будівництва мостового переходу через річку Південний Буг, тролейбусної лінії у Корабельний район...
Варто зазначити: завдяки особистому контролю голови ОДА Миколи Круглова нині на миколаївських суднобудівних заводах проблему заборгованості із зарплати знято. Але чи надовго?
Як відомо, будівництво корвета на ЧСЗ через різні причин припинено. Суднобудівний завод імені 61-го Комунара перебуває у стадії реформування: частина території підприємства готується до приватизації. Аж ніяк не блискучі нині справи й на заводі «Вадан Ярдс Океан». На всіх підприємствах, крім хіба що державного комплексу газотурбобудування «Зоря»—«Машпроект», основні потужності простоюють.
Чимало пересудів викликало міністерське рішення про тимчасове відсторонення від займаної посади начальника Миколаївського морського торговельного порту Василя Капацини. Передстрайковий стан на підприємстві вдалося погасити все тому самому Миколі Круглову, але питання з порядку денного поки що не знято. Не менше питань викликала і новина про шахрайство на «Нібулоні»: відділ головного управління з нагляду за дотриманням законів на транспорті та підприємствах оборонної промисловості Генпрокуратури порушив кримінальну справу за фактом шахрайства в особливо великих розмірах посадовими особами ТОВ «СП «Нібулон». Постає логічне запитання: не чи кістка це для народу, щоб погризти перед виборами?
Електорату, що дуже стомлений від безгосподарності, хочеться стабільності — у політиці, бізнесі, економіці, у завтрашньому дні. Адже якщо щораз прокидатися з думкою, що минуле пішло, а майбутнє може й не настати, мимоволі можна впасти в апатію.
У правителі міста — через партійний трамплін
Через місяць після підписання закону про вибори раптом стало відомо, що недосконалий документ, що ущемляє інтереси місцевих громад і молодих партій, на вимогу Президента України Віктора Януковича підлягає коректуванню. Навіть легендарний молюск Пауль таке не зміг би передбачати. Тим часом у Вознесенську лідером місцевої організації Партії регіонів стає міський голова Юрій Гержов, який протягом тридцяти років очолював місцеву громаду. В обласному центрі переривається занадто тривала «пауза Станіславського» між міським головою Володимиром Чайкою й главою ОДА Миколою Кругловим. Якщо раніше тричі обраний містом аполітичний міський голова будь-які партійні зазіхання припиняв улюбленою фразою «У мене одна партія — місто Миколаїв», то нині він став під біло-голубі прапори.
Заради об’єктивності варто визнати: вчинок Володимира Чайки, логічний за змістом й вимушений по суті (оскільки законом альтернатива не передбачена), частина міської громади сприйняла як безпринципність і бажання за всяку ціну одержати пропуск до влади. Міський голова й не приховує: рішення давалося нелегко. «У державі й так занадто багато часу витрачається на з’ясування політичних відносин. На виборах Віктор Янукович одержав 75 відсотків голосів городян. І міський голова має підкорятися вибору більшості, розділяти відповідальність із партією. В будь-якому разі і депутати, і міський голова повинні працювати не на партійні структури, а на поліпшення життя городян». Влившись у Партію регіонів, міський голова сподівається, що після виборів Миколаєву буде легше розв’язувати застарілі проблеми. Начебто, всі тепер як би з однієї команди. А що стосується незалежності, Володимир Чайка апелював: повністю незалежним можна бути тільки вдома, коли дружина пішла на базар...
Глава ОДА Микола Круглов на прес-конференції озвучив результати соціологічного опитування: за Партію регіонів у Миколаївській області готові проголосувати 60 відсотків, за «Сильну Україну» 14 відсотків, за БЮТ 9 відсотків, за Блок Литвина — 8,2 відсотки. Наскільки збіжаться ці прогнози з реальними голосами, покаже «32 число».
Скільки коштують принципи?
Хоч як сумно, все рано чи пізно закінчується. Добігає кінцю й депутатська каденція: за чотири роки багато хто обріс потрібними приятелями, впливовими зв’язками, поліпшив своє матеріальне становище. Комусь пощастило побудувати хатинку, відкрити магазинчик, запастися землею. А вибори — це завжди гроші й гроші шалені. Їх з нетерпінням очікує другий ешелон, будуючи плани про власне благо. Адже не все має вимірятися грошима! Хіба можна поставити цінові ярлики на принципах, вірі, ідеї?
Миколаєвець, член Партії регіонів із шестирічним стажем Василь Алексєєнко не побоявся набути репутації дивака. Він заявив публічно: «Тільки ідейне переконання повинно керувати людьми, які бажають працювати на партію», запропонував свої послуги безплатно й закликав до цього всіх працівників штабів. Більше того, партієць переконаний: чотири голови районних партійних організацій, керівництво підприємств, фірм, установ, що рветься до депутатського мандата, має балотуватися за мажоритарними списками. Ці люди не повинні ховатися за партійною ширмою. Такий поворот справи «відсіє друзів, товаришів, родичів впливових партійців і інших бажаючих заробити на виборах, не докладаючи особливих зусиль».
І що ж?
Заклик дивака не почули.
Миколаївська область.
