Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та праці рекомендує парламенту прийняти за основу законопроект про внесення змін до Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей». Урядовим законопроектом (реєстр. № 6510) пропонує ухвалити нову редакцію цього закону, яка уточнює окремі терміни, змінює порядок роботи деяких закладів для бездомних осіб тощо. Під час обговорення наголошувалося на тому, що положення законопроекту спрямовані на об’єднання зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування у здійсненні заходів щодо запобігання бездомності та розв’язання проблем бездомних громадян в Україні.
Члени комітету звернули увагу на запропоновані зміни до визначення поняття «бездомність», згідно з яким «бездомними вважаються особи, в яких відсутнє будь-яке житло, призначене та придатне для проживання». У законопроекті, на відміну від чинної редакції, виключено таку ознаку бездомності, як наявність чи відсутність реєстрації місця проживання, що узгоджується із Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Крім того, чітко окреслено категорії громадян, яких варто вважати бездомними. Це ті, що проживають на вулиці, в парках, підвалах, під’їздах будинків, на горищах, в інших місцях, непризначених та не придатних для проживання, в тому числі в житлових приміщеннях, що перебувають в аварійному стані.
Визначено окремі групи населення, які мають підвищений ризик втрати житлового приміщення, тобто які в будь-який час можуть опинитися на вулиці або звернутися за наданням притулку до закладів відповідного спрямування. Це діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мешканці гуртожитків, особи, які проживають в орендованих приміщеннях, у знайомих, родичів, друзів тощо, особи, які страждають на психічні розлади, хворі на наркоманію та хронічний алкоголізм. Народні депутати також відзначили суттєві зміни у проекті, які пропонується внести для врегулювання розбіжностей із Законом «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», щодо визначення місця проживання або місця перебування бездомного громадянина. А саме: у тлумаченні цих понять зазначено проміжок часу, місце проживання або місце перебування бездомного громадянина — адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає відповідно понад шість або менше шести місяців на рік.
Крім нині діючих закладів соціального захисту бездомних громадян (будинок нічного перебування, центр реінтеграції, соціальний готель), законопроектом встановлюється новий тип закладу — центр комплексного обслуговування цієї категорії осіб, структурні або відокремлені підрозділи якого можуть також надавати послуги, що надаються окремими закладами соціального захисту для бездомних осіб. Передбачається також встановлення відповідальності за порушення законодавства стосовно соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей.
Інформаційне управління апарату Верховної Ради.