На Вінниччині зафіксовано новий для краю вид «хижаків» — гусінь-чортополохівку. Її появу в регіоні фахівці пояснюють змінами клімату

Гусінь-чортополохівка (вона чорного кольору) найчастіше трапляється у Козятинському районі й знищує не тільки листя дерев. В одному з господарств Ямпільського району цей «новачок» пошкодив соєве поле.

 

Більше, ніж жуків на городі

— У нашому селі дерева стоять голі, всю зелень гусінь зжерла, тепер доїдає листя малини, — про це повідомили жителі села Клебань, що в Тульчинському районі. 82-річна вчителька-пенсіонерка розповіла, що бачила навіть, як ненаситна гусінь ласувала подорожником. «Горіхи стоять голі, згризли листя яблунь, плоди яблук гусінь теж точить, — каже жінка. — Цю волохату нечисть можна побачити скрізь. На городі її більше, ніж жуків. По стінах хати повзає. І в хаті її теж вистачає. Як попаде на руку, здається, аж обпікає шкіру. Спасу нема від цієї напасті».

Вінничанин на ім’я Володимир, який родом з цього села, розповів, що їздив на вихідні допомагати рідним копати картоплю. «Привіз звідти у свою міську квартиру ту саму гусінь, — каже чоловік. — Десь заповзла в одяг і приїхала разом зі мною». Володимира здивувало те, що гусінь заривається в землю. «Коли копав картоплю, сам в цьому переконався, — продовжує чоловік. — Я виріс у селі, але не пригадую такого. Картина не дуже приємна — куди не глянеш, скрізь повзають ці бридкі волохаті створіння. До того ж пересуваються швидко-швидко. Їх довжина 4—5 сантиметрів. Товстенькі такі. Колір якийсь зеленкувато-коричневий». Люди не знають, що воно таке. Тому кожен рятується, як вважає за потрібне.

У магазині «підмели» всі препарати проти шкідників

В одній хаті господарі мали розсіл із минулорічних огірків. Полили ним шкідників. Кислота через деякий час справді роз’їла волохатих. А ось отрута, якою кропили колорадських жуків, не допомогла.

— У магазині скупили всі препарати для боротьби зі шкідниками, — каже сільський землевпорядник Григорій Кушнір. — Не в Клебані, бо в нас таке не продають. У Тульчин їздять. Експериментують кожен на свій розум. Я знаю, що трохи допомагали такі хімічні препарати, як Бі-58 та імурел.

— Ми попереджали людей, що з’явився шкідник — білий американський метелик, — каже секретар сільради Любов Бурдо. — Треба було спалювати його гнізда. Дехто так і робив. Бо це обов’язок кожного, де виявлено такого шкідника. Брали тичку, робили факел і підносили до верхівки дерева. Інакше звідти його не зняти. Казали також, щоб ламали гілляки і вже тоді на землі знищували гусінь.

— Літом палити не можна було, — висловлює свою думку Григорій Кушнір. — Бо в село приїжджали пожежники і всіх попередили, що штрафуватимуть за розведення вогню. Масова поява гусені припала на спекотні дні. Пожежники дали повідомлення в районній газеті про заборону розводити вогонь. Тому мало хто запалював факели. Фактично у більшості так ця гусінь і залишилася на деревах. Коли вона вже з’явилася, нічим її не доконаєш.

Останній раз така критична ситуація з білим американським метеликом була в Клебані сім років тому. Тепер знову повторилося те саме. «Мабуть, ця біда в нас прижилася надовго, — каже Григорій Кушнір. — Що дивно, метеликів нібито не так вже й багато літало. А гусені було, як саранчі...».

Треба ногами затоптувати

У Державній інспекції з карантину рослин у Вінницькій області пояснюють, що гнізда американського метелика треба спалювати, а гусінь затоптувати ногами. Наголошують, люди добре знають про це. Про факт нападу гусені на дерева у Клебані один з чиновників відповів, що вперше про таке чує. Каже, особливої проблеми в цьому не вбачає. Тим часом у Тульчинській районній газеті ще 10 серпня було вміщено повідомлення такого змісту (цитуємо): «В нашому районі запроваджено особливий карантинний режим, здійснюється комплекс заходів, спрямованих на знищення вогнищ американського білого метелика. Погодно-кліматичні умови сприяють розмноженню цього шкідника. Відповідальність за знищення білого американського метелика покладається на власників присадибних ділянок, а на підприємствах — на керівників, обабіч шосейних та залізничних доріг — на керівників дорожніх та залізничних служб». Це не редакційна стаття, а фрагмент з рішення постійної комісії районної ради з питань агропромислового комплексу, охорони природи, регулювання земельних ресурсів. Документ має назву «Про боротьбу з карантинними організмами в Тульчинському районі».

До речі, ареал поширення білого американського метелика — південні райони області. Кажуть, далі Немирівського району ця пошесть не поширюється. Поки що...

Шлунок термітів здатний перетравити навіть пластик

Про те, що один із мешканців обласного центру виявив у себе вдома павука-каракурта, повідомляли торік більшість місцевих ЗМІ. «Я побачив його на стіні у коридорі, — розповів вінничанин Анатолій Собчук. — Було це наприкінці серпня. Звернув увагу на те, що створіння розцяцьковане — на чорному тлі видно червоні плями. Він мав розмір приблизно один сантиметр у діаметрі, а з лапками — десь три сантиметри». Одягнувши рукавиці, чоловік помістив павука у банку і залив водою. Він виявився важким, бо не плавав зверху, а весь був у воді. Через день втоплений павук змінив свій колір — з чорного перетворився на рожевий.

Наявність таких павуків у нашій області підтверджують фахівці. Ось як висловився з цього приводу ентомолог Інституту зоології імені Шмальгаузена Віталій Федоренко:

— Зоогеографія змінюється через зміну клімату і приходу на територію України аномальної спеки, — стверджує вчений. — Останнім часом карта розповсюдження деяких комах почала швидко розширюватися. Вже давно на півдні України, біля Азовського моря, живуть каракурти — найотруйніші павуки в світі. Їхня отрута в 15 разів сильніша, ніж укус гримучої змії. Каракурти також знайдені на Херсонщині та в районі Одеси. Сьогодні вони зустрічаються навіть у Центральній Україні — Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській областях. Якщо зима видасться м’якою, то не здивуюся, що вони дістануться до Києва.

Віталій Федоренко також зауважив, що крім павуків, мігрують і терміти, в народі їх називають «білі мурашки». В Україні поки що зустрічається тільки один вид. Він харчується в основному деревиною, тому може призвести до руйнування дерев’яних будівель. «Шлунок термітів здатний перетравити навіть пластик. Що вже казати про деревину. Тому їхнє поширення може бути дуже небезпечним, особливо для гіпсокартону в наших будинках, який взагалі цим комахам на один зуб», — вважає ентомолог.

 

Вінницька область.

Мал. Миколи КАПУСТИ.

Коментар

Володимир Телефус, заступник начальника Державної інспекції захисту рослин у Вінницькій області:

— Один з нових шкідників, який з’явився у нас, — гусінь-чортополохівка. Її ще називають «око павліна». Метелик, з якого вона утворюється, здатен перебиратися через моря-океани. Як саме? Такі метелики густо обсідають кораблі і так пливуть. На відміну від американського метелика, гусінь-чортополохівка має чорний колір. Така ж волохата. Так само швидко повзає. У Козятинському районі було її так багато, що навіть у будинки заповзала. Це такий само листогризучий шкідник, як американський метелик. Тільки ареал поширення більший... У переліку дозволених до використання пестицидів і отрутохімікатів не значаться препарати для боротьби з чортополохівкою...

Дедалі більше допікає ще один «новачок» — квіткоїд ріпаковий. Виїдає тичинки на квітках ріпаку. Тим самим знищує врожай. Стебляні й насіннєві культури пошкоджує так званий прихованохоботник. Шкоди цукровим бурякам завдає хвороба, якої раніше не знали, — ризоманія. Вона вірусного походження. Хоча є шкідники, які гинуть від високих температур.