Перший заступник Голови Верховної Ради України Адам Мартинюк здійснив дводенну робочу поїздку на Волинь.

Будуємо нову Україну, будуємо нову Волинь!

Волинська область розташована на кордоні України, на півночі межує з Білорусією, на заході — з Польщею. І тут як ніде в іншому місці відчувається велика різниця не на нашу користь у рівні життя людей цих сусідніх країн. Маю на увазі зростання кількості безробітних, низькі і несвоєчасно виплачені зарплати, пенсії і соціальні пільги, постійне підвищення цін на продукти першої необхідності і тарифи на житлово-комунальні і транспортні послуги, недостатнє забезпечення населення освітнім і медичним обслуговуванням, високе зростання злочинності. Ось чому цьому регіону для його розвитку потрібна дійова допомога держави.

Перший заступник глави парламенту зустрівся з головою обласної державної адміністрації Борисом Клімчуком. Відбулась предметна розмова про виконання областю в умовах гострої фінансової кризи своїх соціально-економічних завдань, шляхи підвищення життєвих стандартів людей, законодавче забезпечення демократичних процесів в Україні, підготовку до виборів у місцеві ради.

У ході зустрічі з прокурором області Андрієм Гілем, начальником обласного Управління внутрішніх справ МВС України Анатолієм Ходоровим, начальником обласного управління СБУ Володимиром Мельниковичем обговорено стан боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

На думку Адама Мартинюка, правоохоронна і судова системи повинні бути зрозумілими і доступними людям, підвищувати їх віру у справедливість, надійно гарантувати конституційні права і свободи громадян, захищати їх майно, честь і гідність. Особливо активно, як це було зазначено, необхідно боротись з корупцією, яка, мов гангрена, роз’їдає державний механізм. Саме це і є одним із найважливіших завдань держави та її правоохоронних органів.

Адам Мартинюк зустрівся з начальником служби автомобільних доріг області Ігорем Галащуком і директором державного підприємства «Волинський автодор» Ігорем Павлівим, мав телефонну розмову з головою Державної служби автомобільних доріг України Володимиром Демішканом. Тема розмови — будівництво сорока п’яти кілометрів асфальтованої дороги, яке здійснюється у Любешівському районі з 1 серпня по 1 жовтня цього року, тобто за два місяці шляхову мережу буде значно доповнено, і всі населені пункти з’єднаються між собою і з райцентром. Треба сказати, що темпи будівництва є майже рекордні і, як бачимо, поставлене завдання успішно виконується.

Відбулася зустріч з ректором Луцького національного технічного університету доктором технічних наук, професором Віктором Божидарніком. До речі, Адам Іванович є почесним доктором цього університету. Обговорено питання спільної діяльності держави і суспільства, вищої і середньої школи, дошкільних навчальних закладів у ході модернізації і структуризації освітнього простору.

Перший заступник глави парламенту висловив свої міркування щодо підготовки майбутніх спеціалістів, насамперед інженерно-технічних кадрів та робітничих спеціальностей, на які є дефіцит на ринку праці. Сьогодні в Україні вузів значно більше, ніж їх було у Радянському Союзі. З одного боку, це хороший показник, а з іншого — від цього страждає якість і результативність навчання. На жаль, ще є вузи, які штампують спеціалістів, як машини штампують деталі. У зв’язку з цим нині проводиться модернізація і оптимізація освітянської сфери, наближення її до потреб виробництва і суспільства.

Віктор Божидарнік подякував Адаму Мартинюку за його безпосередню допомогу у зміцненні навчально-матеріальної бази університету, за прийнятий Верховною Радою за його ініціативою Закон «Про внесення змін у законодавчі акти України з питань загального, середнього і дошкільного навчання». Цим новим законом забезпечується те, що українські школярі будуть вчитися 11 років, і у 2012 році вищі учбові заклади не залишаться без абітурієнтів.

Член президії Центрального Комітету Компартії України Адам Мартинюк провів зустріч з першим секретарем обкому партії Петром Бущиком і партійними активістами. Обговорювалися злободенні питання підготовки до наступних виборів у місцеві ради, виборів міських, селищних і сільських голів, поліпшення ролі депутатів-комуністів у місцевому самоврядуванні.

З чого починається Батьківщина?

Адам Іванович побував у своєму рідному Любешівському районі, адже саме звідси почалася його Батьківщина. Разом з головою райдержадміністрації Василем Корцем обговорили насущні проблеми регіону, відвідали ряд населених пунктів, зустрілися з їх мешканцями, з трудовими колективами місцевих підприємств.

Треба сказати, що району просто пощастило, що у нього є такий земляк — народний обранець Адам Мартинюк, який допомагає району винятково за власні кошти і за рахунок залучених коштів спонсорів-доброчинців, тобто без витрачення жодної державної копійки. Це, в свою чергу, спонукає людей працювати ще краще, примножувати свою трудову славу.

Завдяки піклуванню Адама Мартинюка три роки тому відкрито нове приміщення середньої школи у його рідному селі Ветли. Це одна з кращих шкіл на Волині, розрахована на 380 учнівських місць, її будівництво обійшлося в суму 12 мільйонів гривень. У селі Мукошин споруджено «Народний дім», до складу якого входять клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв’язку, а 1 вересня цього року відкрито нове приміщення загальноосвітньої школи. Відремонтовано школи в Люб’язі і В’язівно, дитячі садочки в Любешіві, Деревку і Седлищах.

Школи забезпечені комп’ютерними системами і спортивним інвентарем. Для участі обдарованих дітей району в обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах надано допомогу у розмірі 30 тисяч гривень. Відкрито спортивний зал у Бихівській загальноосвітній школі. На придбання технічного обладнання дитячим дошкільним закладам виділено 40 тисяч гривень. На матеріальну допомогу, лікування, оплату навчання жителям району спрямовано більше 300 тисяч гривень.

Відремонтовано фельдшерсько-акушерські пункти в Шлапані, Люб’язі. Служать людям санітарні автомобілі та інше сучасне медобладнання і різноманітні ліки, виклопочені Адамом Мартинюком для центральної районної і Ветлівської дільничної лікарень та інших лікувально-профілактичних установ. За його безпосередньої допомоги реконструйовано хірургічне і пологове відділення районної лікарні.

У селі Лобна капітально відремонтовано Музей слави партизанського об’єднання під командуванням двічі Героя Радянського Союзу генерал-майора Олексія Федорова. У селах Любешівська Воля і Селісок стали до ладу нові клуби. Реконструюються клуби в Березичах, Люб’язі, Хоцуні, Щитині, Залізниці, Зарудчі, Бірках, Гірках. У райцентрі здано в експлуатацію стадіон «Колос» — один із кращих в області на такому рівні. Зміцнено матеріально-технічну базу районного управління міліції, редакції місцевої газети «Нове життя», районного Будинку культури і районної бібліотеки. Облаштовані кладовища в Селіску і Ветлах.

У рамках проведення газифікації району відбулося запалювання «голубого вогника» у Любешіві, Бірках, Малій Глуші, Щитині, Невірі, Ветлах, на черзі — інші населені пункти. Попереду — повна газифікація району. У скрутний час холодів Адам Мартинюк допомагав установам та населенню вугіллям, вживав інші невідкладні заходи.

Адам Мартинюк побував у Любешівському територіальному центрі соціально-медичного обслуговування населення, на будівництві Будинку культури, бібліотеки, поштового відділення, поліклініки і дільничної лікарні в селі Ветли, а також у Будинку культури у селі Велика Глуша, який капітально ремонтується, церкви у селах Погулянка, Підкормілля і Велика Глуша, зустрівся з медичними працівниками районної центральної лікарні і фельдшерсько-акушерського пункту в селі Підкормілля.

У селі Бихів, яке засноване ще у 1546 році, Адам Іванович відвідав сільськогосподарський кооператив «Зоря». Недавно виповнилося 70 років голові кооперативу Адаму Курінчуку, який до цього часу понад 40 років очолює місцеве господарство. На жаль, зараз Адам Леонтійович знаходиться на лікуванні у Луцьку, і перший заступник глави парламенту передав його дружині Ользі Іванівні пам’ятний подарунок для нього і побажав йому якнайшвидшого видужання і повернення до роботи.

Відбулися також ділові, предметні зустрічі Адама Мартинюка з керівниками району, з депутатами районної ради Василем Гриневичем, Петром Горшаром, Василем Матейчиком, Валерієм Панасюком, Віктором Симоновичем, Сергієм Хвесиком, з керівниками організацій Михайлом Шубалим, Раїсою Вавдіюк, Іваном Пальчиком та іншими, а також з місцевими виборцями.

Звичайно, Адам Іванович знайшов можливість, щоб хоча б на якихось дві-три вечірні години відвідати своїх батьків, що живуть у селі Ветли. Його батькові Івану Йосиповичу — заслуженому фронтовику, ветерану праці — йде 84-й рік, матері Євдокії Андріївні — поважній у селі господині, яка виховала чотирьох синів, у неї дев’ять внуків і десять правнуків — йде 78-й рік. Старший син привіз своїм батькам скромні подарунки і побажав їм здоров’я, щастя і довгих років життя.

Голосом серця

Ця поїздка Адама Івановича на Волинь була першою після його 60-річчя. І люди всюди зустрічали його з хлібом-сіллю на вишитих рушниках, з букетами живих квітів, з веселими піснями. Від усієї душі вони поздоровляли свого знаменитого земляка з ювілеєм і високою державною нагородою.

У зв’язку з цим районна газета «Нове життя» надрукувала вітального листа і Указ Президента України про нагородження Адама Мартинюка орденом Ярослава Мудрого «за визначний особистий внесок у розбудову незалежної Української держави, багаторічну плідну законотворчу та громадсько-політичну діяльність», вітання в адрес ювіляра від інших керівників держави і вдячні листи від його земляків, а також статтю про нього «Серце його добром нагріте», опубліковану в газеті «Голос України» 14 серпня цього року.

Каже голова обласної державної адміністрації Борис Клімчук: «Наша тисячолітня волинська земля дала Україні багато славних синів і дочок. Вони становлять золотий фонд нації. До цієї визначної когорти з повним правом можна віднести Адама Мартинюка — видатного політика нашого часу, який народився у важкі і голодні післявоєнні роки у далекій сільській глуші і самостійно вибився в люди. Сьогодні він разом з нами робить усе можливе, щоб підняти наш край. Незважаючи на зміни суспільного ладу, він в умовах нинішньої багатопартійності активно відстоює правду, добро і справедливість. Волиняни гордяться своїм земляком, люблять і поважають його, багато сільських рад обрали його своїм почесним громадянином.

І якщо мені випадає нагода, продовжує далі Борис Клімчук, подивитись по телебаченню репортаж, коли Адам Мартинюк впевнено, з властивим йому почуттям відповідальності і толерантності, з чітким дотриманням процедурних норм і вдалим гумором веде чергове засідання парламенту, то я отримую велике інтелектуальне задоволення. Приємно бачити, як під його керівництвом у палких і жорстких дискусіях народжується законодавча істина, як досягається прийнятний компроміс, у тому числі й із ідеологічними опонентами. Саме в цьому проявляється високий професіоналізм і філософія здорового глузду Адама Мартинюка. Це і є його мистецтво можливого, це і є його політика в інтересах народу і України».

Голова районної державної адміністрації Василь Корець: «Адаму Мартинюку можна повністю довіритись, з ним можна розділити як радість, так на нього можна розраховувати і у важку хвилину. Напевне, він народився парламентарієм. Радіємо, що його четвертий раз обрали першим заступником глави парламенту, і ми вже звикли, що без нього парламентська президія просто неможлива. Ми бачимо його виняткову пам’ять, завидну витримку і холоднокровність, багатий життєвий досвід, обов’язковість і відповідальність у великих і малих справах. Надіємось, що Адам Іванович буде обраний на цю четверту за значенням високу державну посаду і в п’ятий, і в шостий раз. Взагалі-то виборці району вважають, що в Конституцію України треба записати, що Першим заступником Голови Верховної Ради довічно обирається Адам Мартинюк. Ми поздоровляємо його з 60-річним ювілеєм, віримо в його політичну силу, віримо в його перспективу».

Голова комісії районної ради Віктор Симонович: «Я дуже добре знаю велику і дружню сім’ю Мартинюків. Це справді патріархальна, можна сказати, чотирьохповерхова родина — дорогі і шановні всіма нами батьки Іван Йосипович і Євдокія Андріївна, їхні сини Адам, Микола, Сергій і Олександр, а також їхні діти і внуки. З Адамом ми ровесники, разом виростали, добре знаю його прекрасну дружину Валю, яка наша односельчанка, знаю їхню дочку Наталю і зятя, внучку Каріну. Ця сім’я дуже порядна, живе у повній злагоді, у них немає якихось скандалів чи непорозумінь, вона не замішана в жодних комерційних оборудках. Хочу сказати, що в районі завдяки старанням Адама Івановича зведено багато новобудов, а його скромні батьки проживають у старенькій хаті, їх це цілком влаштовує. На зразковому прикладі родини Мартинюків виховуємо наших дітей і внуків. Бажаємо їхньому сімейству нових успіхів у роботі, міцного здоров’я, щастя і добробуту».

Настоятель Христовоздвиженського храму села Цир отець Сергій (Сабайдаш): «Адам Іванович істинно православна людина. Його щиросердечна і безкорислива доброта, глибока повага до кожної людини, уважне співчуття до нужденних, милостиве вміння прощати і не тримати зла на кривдників — за всі ці дорогоцінні людські якості Бог наділив нашого знаного земляка великою мудрістю і доброю душею. Хай збуваються всі його чесні і доброзичливі задуми, бо вони — для людей і на благо людей. Ми щодня молимось за його здоров’я, від усієї душі і серця бажаємо йому і його чудовій родині дуже щасливих многая літ».

Пенсіонер Павло Якимчик (село Деревок): «З висоти прожитих років можу назвати багато випадків, коли зі зміною правлячої сили багато керівників, аби втриматися при владі, «перебігали» з однієї партії в іншу. Адам Іванович — справжній комуніст, він ніколи не зраджував обраним в юності ідеям. Навіть його партійні суперники цінують таку незламну стійкість і визнають його чітку і принципову позицію. Незважаючи на високі службові досягнення, не забуває він колиску дитинства — рідну Любешівщину, постійно допомагає краянам. За це наша глибока вдячність високоповажному вихідцю із поліської глибинки».

Зрозуміло, що ці щирі поздоровлення і побажання можна було б продовжувати, бо кожен день Адама Мартинюка проходить із відкритим серцем, із любов’ю до людей, яким він присвятив усе своє життя. Пройдуть роки і десятиліття, багато що зміниться у нашому житті, але в народній свідомості ніколи не зникне пам’ять про свого видатного поліщука. Адже школи, лікарні, культурні заклади, газ і дороги, всі інші його добрі і потрібні людям справи навіки носитимуть його славне ім’я.

На закінчення хочу сказати, що 60 років — це тільки початок політичної зрілості. Біографія Адама Івановича Мартинюка продовжується, і він ще багато чого зробить для народу і України. Саме такий політичний лідер дуже потрібний країні і людям!

Іван ГАВРИЛИШИН, член Національної спілки журналістів України.

Фото автора.

На знімку: Адам Мартинюк під час зустрічі з жителями села Щитинь Любешівського району.