У Сокиринцях наприкінці серпня місцеві жителі-пайовики заблокували вихід у поле техніки, яка виїхала готувати грунт під наступний урожай. Це не перше блокування. Завдяки чому приватне сільськогосподарське підприємство «Сокиринське», яке з 2004 року взяло в оренду в селян 584 земельні ділянки загальною площею 2276 гектарів, так і не відсіялося, а тому й не мало можливості збирати врожай. Цього року сокиринські поля через затяжний конфлікт заросли бур’янами, принесли лише збитки.

Чому ж на родючій землі нічого не росте? Річ у тім, що пайові поля потрапили в сферу інтересів двох потужних на Чернігівщині сільгосппідприємств — СТОВ «Дружба-Нова» та СТОВ «Батьківщина». Сьогодні вони розширяють площі орендованої землі, а тому й небайдужі до додаткових наділів. У цьому, звичайно, нічого поганого немає.

Однак перед сокиринцями постала тепер дилема: з ким із них краще мати справу? СТОВ «Дружба-Нова» дає реальні кошти для поліпшення матеріальної бази клубу, дитсадка, школи. СТОВ «Батьківщина» уже працевлаштувало 50 місцевих жителів, прочищає взимку заметені вулиці, прокладає до села газ...

На жаль, з дилемою постала й проблема. Шість років тому «Дружба-Нова» та «Батьківщина» ще не набрали потрібних обертів для порання додаткової землі, а тому пайовики уклали договір оренди з місцевим ПСП «Сокиринське», що стало розпорядником орендованої землі на 25 років. Срібнянський районний суд улітку розглянув більш як 60 справ сокиринців, кожен з яких, по суті, у позові зазначав одне й те саме:

«Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на час підписання договору його запевнили в тому, що договір оренди земельної ділянки він укладає на 5 років. Він підписав чистий бланк договору й лише в цьому році дізнався про порушення його прав, коли побачив, що відповідач обробляє його земельну ділянку. Також він дізнався, що договір оренди укладено на 25 років. Вважає, що вказаний договір оренди є недійсним, оскільки в ньому відсутні його обов’язкові істотні умови, а саме: не встановлена належна грошова оцінка земельної ділянки, сторонами не зазначено періодичність перегляду розміру орендної плати, до договору не додавався акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».

Загалом із 470 пайовиків 265 цього року вирішили розірвати ці договори оренди й переукласти їх з новим, вигіднішим, орендатором. Однак Срібнянський районний суд не визнав укладені раніше документи недійсними. Тож земля невдоволених селян і далі має перебувати під опікою ПСП «Сокиринське».

А його керівництво пішло на взаємовигідну співпрацю зі СТОВ «Дружба-Нова». Саме це сільгосппідприємство взялося привести до ладу земельні наділи сокиринчан і виплатити їм солідну орендну плату. Нині 250 власників землі отримують або зерно, або по 2172 гривні на руки за пай. У цю кількість селян увійшли й 44 пайовики, які вирішили далі не протестувати і забрали свої позовні заяви.

Народний депутат України Олег Ляшко на прес-конференції у Чернігові щодо ситуації в Сокиринцях назвав протест половини сокиринських пайовиків, які блокують обробіток землі, справедливим.

— За моїм зверненням Державний комітет України із земельних ресурсів провів перевірку укладених договорів, — зазначив він. — У результаті її виявлено, наприклад, те, що в цих документах відсутні кадастрові плани земельних ділянок із відображенням обмежень у їхньому використанні, а також немає актів визначення меж земельних ділянок. У 29 договорах бракує строків дії договору оренди. Є й інші грубі невідповідності.

О. Ляшко висловив стурбованість тим, що чернігівські суди не беруть до уваги ці аргументи, зокрема, Апеляційний суд Чернігівської області залишив попередні рішення Срібнянського райсуду без зміни.

— Селяни ж не раби, з якими так поводяться, — наголосив народний депутат.

Він запевнив, що буде й далі боротися за визнання договорів недійсними.

1 вересня пайовики Сокиринців знову зібралися на збори, але так і не дійшли згоди. Отже, питання подальшого обробітку усієї землі залишається відкритим. Тим часом ПСП «Сокиринське» переуклало вже договори з 250 пайовиками на 5-річний термін із зобов’язанням 6-відсоткової оплати.

Чи вистоїть у цьому протистоянні друга половина сокиринчан в обстоюванні свого права самостійно розпоряджатися власною землею?

Хоч би як там було, селянські наділи чекають все-таки на плуга, а не на подальше загострення конфронтації між їхніми власниками.

Чернігівська область.

Дослівно з рішення суду:

«Суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що позивач підписала чистий бланк договору оренди землі від 2 липня 2004 року, так як підпис позивача в оригіналі договору, дослідженому в судовому засіданні, вказує на те, що позивач була ознайомлена з умовами договору. Про це також свідчить і укладення додаткової угоди № 460 від 14 жовтня 2008 року до договору. Також безпідставними є посилання представника позивача на тривалий строк дії договору — 25 років. Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» передбачено строк дії договору оренди землі, який визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Сторонами при укладенні договору вимоги статті 19 Закону України «Про оренду землі» було дотримано».