Віктор Янукович таки наважився на правки Основного Закону: «У нинішніх умовах Конституція України потребує змін. Норми, поспішно прийняті наприкінці 2004 року, стали причиною розбалансованості й серйозної кризи влади».

Нагадаю. У грудні 2004, між другим і третім турами президентських виборів, до Конституції було внесено зміни — як частина складних домовленостей між владою та опозицією. Їхня мета полягала в урізуванні повноважень глави держави та розширенні повноважень парламенту. Більше їх стало в Прем’єр-міністра: Президент не має права його звільнити. Приміром, Юлія Тимошенко могла практично саботувати виконання рішень Віктора Ющенка, не боячись відставки. Тож суспільство стало заручником амбіцій керівників держави, а політреформа виявилася недосконалою і створює дедалі більше передумов для безкінечних конфліктів між гілками влади.

Нинішні керманичі мають намір ситуацію змінити: повернутися до Конституції, ухваленої 1996 року, яка надавала Президенту майже необмежені повноваження. Експерти для розв’язання цієї проблеми вбачають два шляхи: внести до Основного Закону нові поправки або скасувати ухвалені 2004-го. Втім, застерігають: для першого варіанта владі необхідно 300 голосів у парламенті. А також багато часу, бо скасування норм 2004 року не означає автоматичного відновлення їх колишніх. Для латання юридичних «дірок», які неодмінно утворяться, потрібно буде приймати нові закони, тож процес може розтягнутися на роки.

Так само мало реальний і другий варіант — через звернення Партії регіонів до Конституційного Суду. Якщо КС зважиться задовольнити її бажання і визнати неконституційним закон №2222, який зробив чинною нову редакцію Конституції, то це створить велику кількість юридичних казусів. Зокрема, під сумнів потрапить питання легітимності нинішніх органів влади — від уряду до місцевих адміністрацій. Виникає ситуація, коли всі прийняті після 2004 року в рамках конституційних змін рішення виявляться незаконними. Проте глава держави бажає повернутися до «перевірених часом» положень Конституції 1996 року. Що насправді означає необмежену владу Президента — як у тодішнього глави держави Леоніда Кучми. Хоча навіть така Конституція не запобігла ані його політичній катастрофі, ані зупиненню на кілька років розвитку країни.

Тим часом Віктор Янукович пояснює необхідність реанімації «старої» Конституції благородною метою: це сприятиме йому здійснювати реформи, які поліпшать життя громадян країни. А також «збалансувати владу, забезпечити стабільність». Тож законодавчі ініціативи здійснюватимуться начебто задля блага народу. Але проблема наша полягає не в тім, що Президенту нинішні норми Конституції не дають достатньо повноважень для їх виконання. А в тім, що закони не виконують передовсім самі представники влади, судді продажні, а на начальників і бюрократів, що стоять нижче, взагалі управи немає. Так було, і так є. Не лише за Президента Януковича, якому начебто бракує повноважень, а й за всіх інших наших правителів, ураховуючи й Кучму, в якого їх було — через край. Постає запитання: «Якщо все так не клеїться, та ще й упродовж тривалого часу, то хіба Конституція у тому винна?»

Власне, що таке Конституція? Це — звід законів, за якими має жити суспільство. Адекватні громадяни обирають найоптимальніші варіанти поведінки, які влаштовують усіх і спрямовані на ефективність держави та вводять їх у норму закону. Та держава має бути ефективною не задля самої ефективності, а заради конкурентоспроможності в світі. Схоже, що це правило — не про наших політиків, котрі впродовж майже двох десятиліть намагаються підім’яти під себе суспільство, одержавши в руки законний батіг для управління. Вони створюють Конституцію «під себе», єзуїтськими способами заводять її у правове поле, після чого нагинають співгромадян, змушуючи жити за нею. Для таких Україна — лише «проект». І він уже не тріщить, а розсипається у прах. Але вони намагаються у будь-який спосіб продавити своє бачення організації держави, де головним є не потреби суспільства, а їхні особисті чи корпоративні інтереси.

І насамкінець. Як довго громадяни країни зможуть терпіти такий стан справ?