У Приазов’ї сьогодні не спекотно. Щоправда, і такий потрібний під озиму сівбу дощ теж якось ніяк не «розродиться»: покапає трошки, а земля, як камінь — лопату не ввіткнеш. Власне, термін початку сівби пшениці не збіг — у Запорізькій області це 15—20 вересня, однак час спливає, а земля суха...
Погода цьогоріч особливо не балувала тутешніх агровиробників. Більш-менш нормальна, тобто сніжна зима з мінімальними списаннями площ озимих культур, змінилася абсолютно сухою весною. Але далі ті дощі, та що там дощі — зливи з буревіями! — ніяк не закінчувалися. Ось вже і ячмені осипаються, а воно ллє і ллє як з відра...
— Сподівання були високі, — каже начальник головного управління агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації Володимир Журавльов, — а почали масовий збір гороху і ячменів десь з 5 липня, і одразу помітно забуксували. До 15 липня, тобто до часу, коли погода трохи заспокоїлася, було скошено трохи більше 10 відсотків площ ранніх зернових. Що, зрозуміло, і позначилося на врожаї, перш за все ячменю, який почав осипатися. Додам, що за підсумками зими ця культура найбільше й постраждала — було списано 10 тисяч гектарів посівів.
Одне слово, коли почали ми збір з урожайності у 28—30 центнерів з гектара озимого ячменю, то завершували вже 18—20 центнерами з гектара. З яровим ячменем ще складніше — його середня врожайність становила лише 18 центнерів з гектара. Однак, хоч би як там було, але валовий збір ячменю озимого становив 177 тисяч тонн, а ярового — 364 тисячі.
У середині липня хоч і почалася страшна спека, але обійшлося вже без дощів. Тому трохи довше, ніж за два тижні ми завершили збір всіх ранніх зернових. Намолочено майже 2,020 мільйона тонн зерна. Не підвела пшениця — валовий збір у 1,4 мільйона тонн багато про що говорить. Сьогодні ж за потреби 220 тисяч тонн продовольчого зерна для потреб області, станом на першу декаду вересня на елеваторах накопичено до 700 тисяч тонн пшениці. Варто додати, що із зібраної пшениці щонайменше 50 відсотків продовольче зерно. Коли ж зважити й на те, що перехідні запаси врожаю 2009 року в нас становлять 280 тисяч тонн, то й маємо по області близько мільйона тонн продовольчого зерна. Скажу й таке. Рішенням голови Запорізької облдержадміністрації ухвалена норма про контрактування тримісячного запасу зерна. Простіше кажучи, це 55 тисяч тонн пшениці. Сьогодні такого зерна вже законтрактовано 90 тисяч тонн.
До речі, після ранніх зернових ми вже зібрали і 11 тисяч тонн проса і 560 тонн гречки. Так, збір останньої становить лише 560 тонн, але й ці тонни здатні дещо стабілізувати ситуацію на обласному продовольчому ринку.
Про що ще варто сказати? Про понад 150 мільйонів гривень кредитів, які отримані цього року агровиробниками на весь цикл робіт — від весняної сівби до збору врожаю. А це втричі більше, ніж було одержано торік. Можливо, й заслуга тут облдержадміністрації, що ми пояснили і одним, і переконали других, що потрібно і дати, і взяти кредитні гроші, щоб повністю забезпечити технологію і отримати достойний врожай.
Шкода лише, що кредити дуже дорогі — 24—30 відсотків річних, однак аграріям і подітися було нікуди. На щастя, хоч їхня праця і вкладені гроші не пропали. Тепер ось всі сподівання на реалізацію Програми часткової компенсації кредитних відсотків. Знову-таки, на жаль, кошти на неї передбачені лише у стабілізаційному фонді держбюджету, який ще треба наповнити.
 
Запорізька область.