Сьогодні стартують місцеві вибори
Де-юре. А де-факто в деяких регіонах вони розпочалися ще навесні. В народі кажуть: дозволено все, що не заборонено законом. Саме цим скористалися деякі партійні лідери. На вулицях з’явилася різного роду реклама тієї чи іншої політичної сили або кандидата-мажоритарника, а на місцевих телеканалах стартували ток-шоу за участі майбутніх кандидатів.
Взявши певні «зобов’язання», той чи інший кандидат, у разі своєї перемоги, муситиме співпрацювати з існуючою вертикаллю влади. Тож адмінресурс діятиме й по завершенні перегонів, переконаний директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран.
Водночас політологи висловили переконання, що жовтневі перегони — це тест майбутніх виборів до парламенту. «За допомогою майбутніх місцевих і парламентських виборів влада хоче змінити політичний режим», — вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Від результатів волевиявлення залежатиме також і подальша доля конституційної реформи.
А от представники Асоціації міст із жалем констатували: їхні пропозиції та пропозиції, висловлені учасниками парламентських слухань «Реформування законодавства України про місцеві вибори в інтересах територіальних громад», залишилися поза увагою законодавця. Тож деполітизації місцевої влади не відбудеться. Натомість ради отримають ще й партійного міського голову. Добре, якщо він та більшість депутатського корпусу виявляться однодумцями, а якщо ні — чекай на новий виток протистоянь. Чи буде це на користь місцевим громадам? Напевно, ні.
Так само проігнорованими залишилися і європейські рекомендації. Зокрема, щодо строків ухвалення закону (рекомендували не змінювати правила гри напередодні виборів), а також щодо неприйнятності застосування пропорційної системи за закритими списками. Ще раз рекомендації проігнорували, коли майже напередодні старту перегонів 30 серпня на позачерговій сесії ухвалили зміни до виборчого закону. Щоправда, на необхідності змін неодноразово наголошували як представники опозиції, так і Рада Європи та ОБСЄ.
На жаль, внесення змін до закону про місцеві вибори суттєво його не поліпшило. За словами голови Комітету виборців Олександра Черненка, влада зробила півкроку в бік демократії. Але зроблений він не через бажання покращити вибори, а через прагнення зробити їх більш складними для конкурентів правлячої партії.
«Голос України» спробував на прикладі деяких обласних рад та очільників міст обласного значення проаналізувати, який вигляд має сьогоднішня політична мапа країни і якою вона буде після 31 жовтня.
Дніпропетровськ. Міський голова Іван Куліченко, який донедавна пишався своєю позапартійністю, на початку серпня став членом ПР. Очевидно, що регіонали зробили ставку саме на його кандидатуру. Хоча нинішній стан міста працює проти нього. Натомість городяни підтримують Загіда Краснова, котрий балотуватиметься від власної партії «Громадська сила». Нині виступає як опозиціонер. Через це шанси посісти посаду градоначальника в нього невисокі. Інших «серйозних» кандидатур поки що немає.
Більшість в облраді складають три фракції: ПР — 40 депутатів, КПУ — 7 та «Блок Лазаренка» — 16 мандатів. Усього в обласній раді 100 обранців. Після виборів ситуація суттєво не зміниться. Хоча шанси пройти мають БЮТ, Народна партія та «Сильна Україна».
Запоріжжя. ПР висунула на посаду міського голови кандидатуру першого заступника голови облдержадміністрації Володимира Кальцева. Посісти цю посаду Кальцев намагається з 2002 року, однак залишався другим. Ймовірно, повторно висуватиметься і чинний міський голова (знову ж таки від ПР) Євген Карташов. Інші партії кандидатів поки що не висували.
В обласній раді представлені: ПР (найбільша фракція), БЮТ, «Наша Україна», опозиційний блок «Не так!», КПУ, Блок Наталії Вітренко «Народна опозиція», Народний блок Литвина, партії «Русь» та «Віче». Більшість провладна, однак між обласним і місцевими осередками регіоналів відчуваються розбіжності. Це видно і з висунення кандидатів на посаду міського голови.
Івано-Франківськ. Головними претендентами на посаду міського голови будуть калуський градоначальник Ігор Насалик (голова обласної організації Української партії), екс-голова народний депутат від «НУ—НС» Зіновій Шкутяк та чинний глава міста Віктор Анушкевичус (голова обласної організації УНП).
В Івано-Франківській облраді більшість становить «Наша Україна» (61 депутат зі 120). Представлені також БЮТ, Український народний блок Костенка і Плюща, блоки «Національний вибір» та «Відродження Прикарпаття». Представників ПР в облраді немає. Швидше за все, більшість після виборів формально буде опозиційною, а по суті провладною.
Київ. Вибори міського голови, відповідно до закону, тут не проводяться. Хоча формально місто очолює лідер однойменного блоку Леонід Черновецький, фактично керує його перший заступник у міськдержадміністрації Олександр Попов (ПР). Експерти прогнозують, що після скасування райрад у місті буде встановлена абсолютна владна монополія.
Обласна рада представлена фракціями: БЮТ, Блоку «Наша Україна», СПУ, Партії регіонів, Народного блоку Литвина, Блоку Костенко й Плюща. Більшість, до якої входить 71 депутат, у тому числі й 15 бютівців, провладна. Після перегонів конфігурація облради хоч і зміниться, більшість, найімовірніше, залишиться провладною.
Кіровоград. Найбільше шансів посісти крісло міського голови в Олександра Саінсуса (висуванець ПР). Крім того, балотуватимуться також Віктор Андрєєв («Сильна Україна»), Сергій Запорожан (ВО «Свобода»), Сергій Михальонок (БЮТ), Олександр Нікулін (Українська партія) та чинний міський голова Володимир Пузаков (КПУ).
В облраді опозиційна більшість. Сформувати пропрезидентську поки що не вдалося. Непогані шанси потрапити в облраду на місцевих виборах мають БЮТ, «Сильна Україна» та ПР. Тоді ситуація може змінитися.
Луганськ. Висуватиметься чинний міський голова, представник Партії регіонів Сергій Кравченко. Серйозних конкурентів з боку інших політичних сил у нього немає. Своїх кандидатів висуватимуть також територіальні організації «Свободи», «Народно-трудового союзу України» та «Сильної України».
Найбільша фракція в облраді — Партії регіонів. Найімовірніше, після перегонів вона також залишиться лідером.
Одеса. На посаду міського голови Одеси балотується очільник Антимонопольного комітету Олексій Костусєв. Саме його кандидатуру висунула міська організація ПР. Хоча досить довгий час зберігалася інтрига, кого саме підтримуватимуть регіонали: його чи чинного градоначальника Едуарда Гурвіца. Непогані рейтинги має і член ПР Олексій Гончаренко (син О. Костусєва). Однак, за прогнозами, бажання балотуватися може коштувати йому членства в партії.
Найбільша фракція в облраді — Партії регіонів (51 мандат). Більшість провладна. Напевно, такою залишиться і після перегонів.
Полтава. Чинний міський голова Андрій Матковський попереднього разу балотувався від «Батьківщини», але після обрання заявив про свій вихід із партії, бо прийшов працювати на громаду, а не обстоювати партійні інтереси. Має намір балотуватися знову. Крім того, свої кандидатури висуватимуть підприємець Олександр Мамай (власна партія «Совість України») екс-голова Полтавської ОДА Валерій Асадчев (УНП). Шанси у всіх трьох приблизно однакові, хоча, за деякими прогнозами, лідирує О. Мамай.
Коаліції, до якої свого часу ввійшли найбільша в облраді фракція БЮТ, «Наша Україна» та СПУ, нині фактично не існує. Непогані шанси потрапити в новий склад облради мають БЮТ та ПР. «Наша Україна», швидше за все, поступиться своїм місцем на користь третьої сили.
Тернопіль. Балотуватися має намір чинний міський голова Тернополя Роман Заставний (очолює обласну організацію партії «За Україну» В. Кириленка). Свою опозиційність чи прихильність до чинної влади не афішує. Його головним суперником є представник «Свободи» депутат облради Сергій Надал. Доволі непогані шанси має і представник ПР заступник голови облдержадміністрації з гуманітарних питань Петро Гоч.
Вибори до Тернопільської облради, відповідно до закону, не проводяться. Нині більшість тут ситуативна, але працює облрада конструктивно.
Ужгород. Міський голова Сергій Ратушняк (колишній член «Народної партії», нині позапартійний) останнім часом висловлюється на підтримку позиції діючого Президента. Це може свідчити про його бажання балотуватися. Наразі не відомо, яка саме партія згодиться підтримати скандального міського голову. За деякими прогнозами, на цю посаду від влади балотуватиметься Володимир Приходько (нині радник голови ОДА та міністра економіки).
Більшість в облраді опозиційна, але доволі хитка. Останнім часом є орієнтованою на голову ОДА. Після перегонів більшість може бути як ситуативною, так і з перевагою у бік влади.
Хмельницький. Одним із найімовірніших переможців на майбутніх виборах можна назвати чинного міського голову Сергія Мельника («Батьківщина»). Попри приналежність до опозиційної партії, з керівництвом області не конфліктує.
В обласній раді найбільшу фракцію також становлять бютівці — 35 депутатів, 24 — «нашоукраїнці», 10 литвинівців, по вісім регіоналів та соціалістів, а також п’ять представників УНП.
Чернігів. Найімовірніше, Партія регіонів висуватиме чинного міського голову Олександра Соколова (безпартійний) як свого кандидата. Конкуренцію йому може скласти кандидат від «Сильної України» Микола Михалевич (голова правління ВАТ «Чернігівське Хімволокно»).
Найбільша фракція в облраді — БЮТ (35 депутатів). Але вісім бютівців у серпні ввійшли до складу пропрезидентської коаліційної більшість «За розвиток Чернігівщини». Після перегонів вона, швидше за все, також буде провладною.
АРК. Чинний сімферопольський міський голова Геннадій Бабенко — член Партії регіонів. Та попри це партія вирішила підтримувати на виборах іншого регіонала — Віктора Агеєва (депутат Верховної Ради АРК).
Більшість у Верховній Раді АРК також провладна, і навряд чи вона зміниться після перегонів. Шанси пройти до кримського парламенту мають: ПР, «Сильна Україна», Компартія, представники меджлісу кримськотатарського народу, а також «Батьківщини» та «Русского единства».
Утім, це лише прогноз. Якщо виборці, котрі системно не голосують, — а таких, за оцінками соціологів, щонайменше 40 відсотків, все-таки прийдуть на дільниці, то політична мапа країни може мати зовсім інший вигляд.
Підготувала Олена ГОРБУНОВА.
