Вода, яку споживають кияни, за деякими показниками не відповідає вимогам нового державного стандарту, зізналась на вчорашній прес-конференції Вікторія Гармаш, заступник начальника технологічного відділу держдепартаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ АК «Київводоканал». Та тут же додала, мовляв, попри це кияни можуть безпечно пити воду з-під крана.

 — Висока температура повітря та води влітку негативно вплинула на якість води в річках країни, у тім числі й у Дніпрі, — розповідає пані Гармаш. — Для знезараження питної води нам довелося збільшити дозу реагентів, та попри це «на виході» вона відповідала всім чинним стандартам.

Відповідала доти, допоки діяли норми старого стандарту. Та з середини липня його дію призупинили і тепер, каже В. Гармаш, ми п’ємо унормовану по-новому воду: «Новий стандарт висуває жорсткіші вимоги. Утім, на жаль, стан очисних споруд не дає нам змоги постачати воду, яка відповідала б усім нововизначеним нормам».

Така ситуація по всій країні, переконує Володимир Скубченко, президент асоціації «Питна вода України». Мовляв, нині половина водопровідних систем перебуває в аварійному стані, та треба не скаржитися, а шукати вихід із ситуації. Потрібно, пропонує В. Скубченко, упорядковувати нормативно-правову базу, пов’язану із водним господарством, і перейти на нові технології очищення води.

Та все ж передусім треба взятися за реконструкцію очисних споруд, а на це потрібні бажання влади, час і кошти — сотні мільйонів гривень. Проте проблемами забезпечення населення якісною питною водою вирішило перейнятися і вище керівництво країни. Там згадали, що системи водопостачання перебувають у незадовільному стані, точніше, майже 40 відсотків (42,5 тисячі км водопровідних мереж взагалі є аварійними). Отож, нагадаємо, наприкінці серпня цього року комітет економічних реформ оприлюднив перелік із пріоритетних національних проектів, серед них є і програма «Якісна вода». Остання передбачає будівництво 23 тисяч групових та локальних систем очистки та доочистки питної води. На все мають намір витратити 3,7 млрд. грн.

Та поки чиновники планують, нам з вами все-таки треба пити. Вікторія Гармаш, приміром, радить просто не економити 2—3 грн. і хоча б 10—15 хвилин спускати воду із своїх кранів і тоді буцімто нікому нічого не загрожуватиме. Не вірите словам комунальників, тоді подбайте про якість води самі. Методів очищення — багато. Щоб отримати найкращий результат, експерти радять передусім дізнатися, від чого саме очищатимемо. Для цього необхідно провести хімічний та бактеріологічний аналізи. Щоправда, відверто скажемо, такі дослідження є досить дорогими. Тому або збирайте гроші з сусідами-однодумцями, або користуйтеся універсальними засобами, приміром, системами фільтрування. Нині можна обрати фільтр на будь-який смак і на будь-яку ціну. Це може бути або фільтр-кухоль (у середньому 100 грн.), або дорожча і буцімто краща кількаступенева проточна фільтрація. Запам’ятайте: фільтровану воду бажано використовувати одразу. Ще один спосіб очищення — заморожування, але для цього потрібно мати багато місця в морозильній камері. Старий дідівський метод — її кип’ятіння, причому не просто доведення до 100 градусів, а кількахвилинне кипіння. Але пам’ятайте: кип’ятіння хлорованої води її тільки погіршує.

До речі. Свого часу вчені вирахували, що за 25 років вживання водопровідної води людина споживає близько 109 кг (2 мішки) хлору. А за все життя, разом з Н2О ми з’їдаємо близько 25 кг нітратів, майже 3 кг заліза, літр бензину та 30 г брому. Що ще можна сказати, лише — смачного.