Чому з одного боку — «недобір кадрів», а з другого — людей «виганяють» на пенсію?
Першими забили на сполох у Машівському районі: розпочався новий навчальний рік, а в рядах педагогів суттєві втрати. У багатьох школах і дитсадках району колеги не побачили на роботі своїх товаришів, з якими багато років поспіль ішли пліч-о-пліч педагогічною стежиною. З’ясувалося, що стривожені різними «балачками» і заявами урядовців чимало досвідчених педагогів «різко» не стали чекати «як воно повернеться». Маючи можливість піти на пенсію за вислугою років, люди надали перевагу «синиці в руці» і написали заяви про звільнення.
Схожа ситуація складається і серед медиків. І хоч «галузеві» керівники різних рівнів поки що воліють не говорити про проблему відкрито, та вона існує, і «приховувати» її стає дедалі важче і важче.
Як зізнався в розмові з кореспондентом «Голосу України» керівник одного з районних підрозділів системи охорони здоров’я, кадрові проблеми на районному і особливо сільському рівні існували завжди, але останнім часом вони й справді загострюються...
— А те, що про це мовчать, так до пори до часу і мовчатимуть. Доки буде змога за рахунок вільних вакансій хоч якось утримувати «додатковим підробітком» інших. Але якщо у місті чи райцентрі кадрові «дірки» можна перекривати за рахунок підмін іншими спеціалістами, то де їх узяти в селі? І найбільша біда, що коли людина пішла на пенсію за вислугою років, то працювати в бюджетній установі уже не має права... У нас немало спеціалістів, особливо сільських фельдшерів, які «на підході» то такої пенсії, і навряд чи більшість із них погодиться працювати далі за нинішньої пенсійної «системи». Будуть вирощувати свиней, корови пасти... Грубо, але виходить що так, бо де іще медик може знайти в селі роботу?
...Полтавка Олена Кузіна 1980 року закінчила Кременчуцьке медичне училище за спеціальністю «Акушерство», але працювала й сільським фельдшером, і медсестрою у школі, та більше 15 років — все-таки за основним профілем. І от, маючи такий величезний досвід, нещодавно теж оформилася на пенсію «за вислугою».
— Якраз напередодні власного 50-річчя я й стала пенсіонеркою, — розповідає Олена Юріївна. — Тільки-но почалися всі ці розмови про продовження пенсійного віку для жінок, про різні зміни в пенсійному законодавстві... Бо ви ж знаєте: з нашою державою краще не гратися! Сьогодні — так, а завтра — так... А з іншого боку, немає ж сенсу залишатися працювати! Так виходить, що фінансово я навіть виграла, оскільки влаштувалася на півставки в пансіонат і тепер «вкупі» з пенсією одержую навіть більше, ніж до цього на основній роботі (хоча загалом і це не гроші, так собі...). Але тоді я працювала повний робочий день, а нині лише півдня... Та мене дивує інше: ну як держава може так розкидатися кваліфікованими кадрами? З одного боку, у нас катастрофічно не вистачає середнього медперсоналу, а з другого — людей у розквіті сил «виштовхують» з професії, бо якщо ти оформляєш пенсію за вислугою років, то працювати за спеціальністю у державній лікувальній установі уже зась! Мені ще поталанило, що знайшла роботу в наближеному, так би мовити, до медицини закладі (хоч і працюю не за спеціальністю), а от моїй подрузі поталанило менше: маючи 27 років медичного стажу, працює... прибиральницею. А ми б же могли ще добрий десяток років працювати на своєму місці! Тим паче, що мені навіть зараз час від часу телефонують додому з різних лікувальних установ, пропонуючи роботу! Робота нас шукає, а ми змушені відмовлятися...
Отож і хочеться нинішнім урядовцям поставити запитання, на яке так і не змогла відповісти досі жодна «команда професіоналів»: ну хіба в нормальній країні може бути, щоб людина з високою кваліфікацією, в розквіті сил змушена була працювати деінде, аби у неї «не відібрали» пенсію? Принаймні треба ж хоч якось заспокоїти цих людей. Невже не жаль хороших спеціалістів?
ДО РЕЧІ
У відділі освіти Машівського району вже зареєстровано чимало заяв учителів та завідуючих дитсадками. Побоюючись прийняття закону про продовження не тільки пенсійного віку, а й терміну вислуги, освітяни вирішили випередити події та піти на відпочинок за вислугою. Отож ще порівняно молоді спеціалісти закінчують свою педагогічну кар’єру. Як сказала голова райкому профспілки працівників освіти Ірина Джунь у виступі на районній педагогічній конференції, із 2008 року в Україні практично заморозили зарплати педагогам. Сьогодні вона в молодого спеціаліста майже не відрізняється від зарплати технічних працівників. Середня зарплата в освітян району трішки вища 2000 гривень. Але комунальні послуги та продуктовий кошик постійно дорожчають. Освітянські профспілки будуть звертатися письмово до Кабміну зі своїми побоюваннями і проханнями забезпечити вчителям достойне життя. Наші педагоги також приєднуються до загалу.
(Машівська районна газета «Промінь»).
