Спорт дедалі більше перетворюється на бізнес. Секції, тренажерні зали, басейни — усе це тепер платне, хоча, здавалось би, як виховання чемпіонів, так і підтримка масового спорту має бути державним пріоритетом. Адже сімейних бюджетів не завжди вистачає на спортивні секції для дітей.
Почнімо зі школи: матеріально-технічна база (спортзали, інвентар) залишилася на рівні 90-х років. Пріоритет нині зміщено в бік загальноосвітніх предметів — тут уже не до фізкультури. Тож у школах спортсменів не виховують. Якщо ви вирішили віддати дитину «у спорт», то повинні бути готові до того, що вам доведеться серйозно розщедритися: форма, спортивне знаряддя, змагання — усі ці кошти ляжуть на ваші батьківські плечі.
Ось, приміром, якщо ваша дочка захоче займатися досить популярною в Україні художньою гімнастикою, то для початку (!) вам треба купити спортивну форму: купальник від 85 грн., лосини від 85 грн., взуття (чешки) від 70 грн. Далі гімнастичні предмети: м’яч — 794—849 грн., скакалка — 446—629 грн., стрічка — 216—243 грн. плюс паличка до неї — 381—500 грн., булави — 413—668 грн., обруч — 190—245 грн. Для змагань бажано мати не менше шести купальників: на кожен вид програми (м’яч, обруч, скакалка, стрічка, булави, виступ без предмета) повинен бути інший костюм. Коли змагання з виїздом, батьки мають оплатити дітям дорогу, харчування, проживання. Ось і порахуйте, у скільки на місяць вам обійдеться це задоволення.
Виходить, що виховання чемпіонів, яке має бути справою державною, лягає на батьків.