Виступ Голови Верховної Ради України Володимира Литвина під час відкриття сьомої сесії Верховної Ради України шостого скликання
За останні п’ять років чи не вперше на відкритті сесії присутні Президент України, уряд, керівники усіх державних інституцій та гілок влади. І це є свідченням того, що є розуміння: влада єдина. У кожної з її гілок свої повноваження, але ми маємо спільно працювати і нести спільну відповідальність перед народом, а не ділити країну — на своїх і чужих. Тим паче, що ця сесія матиме свої особливості. Вона визначить, чи піде Україна шляхом реформ і оновлення, чи ми знову будемо втягнуті в з’ясування політичних стосунків. Особливо з урахуванням того, що вичерпані можливості для проведення реформ зверху і вичерпані ресурси держави, про що сказав Прем’єр-міністр України. До того ж вичерпані до межі. Україна має працювати і розвиватися на своїй власній основі як незалежна держава. І в цьому плані наступні півроку будуть визначальними: наскільки ми зможемо з вами разом, шановні колеги, забезпечити в законодавчому плані, в плані контролю, здійснення тих перетворень, які заманіфестовані Президентом України.
Треба сказати відверто, що є політична воля, є спільне бачення, що робити. Тепер потрібно одне — робота, наша робота для того, щоб реформи отримали практичне втілення в життя. Зрозуміло, що буде даватися взнаки традиційне українське ускладнення — продовження з’ясування стосунків. При цьому, я вважаю за необхідне наголосити, застерегти: сьогодні є спроба повторити розвиток політичних подій в Україні 10-річної давності. Ви знаєте, що цьому передувало. І якщо ви проаналізуєте те, що відбувається сьогодні, те, що нав’язується сьогодні, стане зрозуміло — це спроба повторити події 10-річної давності. І в цьому криється велика небезпека — зламати, загубити країну.
Тому прошу кожного з вас, шановні колеги, задуматися, з якого часу, чому і хто колотить країну? Відповідь, думаю, лежить на поверхні. Якщо проаналізувати останній період українського життя, стає очевидним — центр конфлікту не у Верховній Раді. Проблема у працевлаштуванні декількох осіб. Може, всій країні варто було б зібратися і відкупитися від цих людей?
Учора, наголошую, учора була домовленість про те, що сьогодні будуть розглянуті на засіданні ті питання, які пропонують і коаліція, і опозиція. У тому числі два питання про мораторій на тарифи на ЖКГ і енергетичну безпеку. Де реалізація наших домовленостей?! Де?! Я ще раз наголошую: учора була досягнута домовленість, увечері цю домовленість зруйнували.
Сьогодні країні і людям потрібні заспокоєння, діалог і реформи. Досягти цього буде непросто з огляду на кампанію з місцевих виборів, але досягти цього необхідно. Ми повинні зробити все, щоб не вбити країну непродуманими рішеннями, непродуманими діями. Прикладів можу наводити доволі багато, починаючи із законів про соціальні стандарти, закінчуючи сьогоднішніми законопроектами про мораторій на зміни комунальних тарифів.
Хто підписував меморандум з Міжнародним валютним фондом? Теза — «ми підписували, але не виконували і не збиралися виконувати» — не проходить, бо йдеться про державу, а не про пісочницю для політиків. Коли підписали, треба виконувати. Тож всі разом зобов’язані виконувати попередній меморандум і нинішній меморандум, оскільки втягнули в нього країну.
Основоположні завдання, які стоять перед Верховною Радою, в єдиній системі державних координат, — забезпечення дієздатності держави при збереженні єдності і політичної стабільності; впровадження продуманих системних реформ, спрямованих не на ощасливлення всіх і нікого, а на розкриття творчого потенціалу як кожної особистості, так і нації загалом. Це можна зробити лише на основі довіри як всередині країни, так і у зносинах зі світом, що й запропонував вкотре Президент України. Давайте підтримаємо зусилля влади. Хто ж не хоче цього робити, як мінімум, не треба заважати. А потім будемо давати оцінки щодо результатів роботи.
Давайте дамо шанс країні. І припинимо виступати у ролі жебраків і критиків своєї держави, особливо коли буваємо за межами країни або спілкуємося з представниками інших держав. Ми ж тим самим принижуємо державу.
Оновлення країни можливе лише на основі нової якості влади, нової якості державної політики. Під цим кутом зору і без галасу слід підходити до Конституції і до роботи над нею. І нам потрібно прийняти, шановні колеги, рішення про те, щоб уніфікувати терміни перебування на посадах міських голів і депутатів. Давайте зробимо цей крок.
Головне — відійти від інстинктів і низького інтелектуального рівня розмови. У нас відсутній достойний рівень діалогу, і Верховна Рада, на превеликий жаль, не може задати в цьому тон. Закликаю припинити акції з приниження країни в запалі сутичок і протистояння. Складні проблеми просто не вирішуються. Зрозуміло, що правда і реформи — це завжди болісно. Якщо займатися ними всерйоз, то не слід керуватися метою створення політичного багажу і нарощення рейтингів. Добре було б, якби ми припинили війну рейтингів в Україні, тоді буде практична робота. Бо ми з вами, шановні колеги, начебто знаємо всі, що треба робити і як треба робити, але не знаємо одного — як зробити так, щоб після того люди нас знову обрали. Давайте будемо це враховувати.
Говорячи про хребетні орієнтири нашої роботи, повинен сказати, що з двох альтернатив — будувати країну за пострадянськими зразками чи європейськими, ми обираємо останню. І треба припинити балаканину про те, що хтось кудись тягне країну. Ще ніхто нікуди не затягнув свій народ, якщо він не хоче туди рухатись. Людям потрібні стабільність, здоров’я батьків та дітей, впевненість у завтрашньому дні. Чи мають вони це через наші постійні крики, стогони, прокльони, спрямовані один на одного? Ні! Поважають вони нас через це? Ні! Тож давайте працювати.
Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.