Продукти — без ГМО. А насіння?

Ще раз повернутись до цієї проблеми хмельничанам запропонували вчені-біологи під час проведення прес-клубу. Всі вони намагались переконливо доводити, що нові генетичні розробки — це аж ніяк не поразка, а перемога людства. «Маніпуляція з генами — не така вже й новинка для вченого світу, — розповідали Тетяна Новак, доцент Національного університету біоресурсів та природокористування, кандидат сільськогосподарських наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки та її колеги-учені, що займаються біотехнологіями. Адже вся селекційна робота побудована саме на цьому процесі, коли через схрещення отримують рослину з наперед завданими параметрами. Хіба це не те саме втручання у генну структуру організму? Однак раніше ні в кого воно не викликало ні осуду, ні перестороги, ні страху. Навпаки, новий сорт завжди сприймався як переможне досягнення селекціонерів. От тільки на його отримання інколи доводилось витрачати десятиліття. А сучасна генна інженерія не тільки прискорила цей процес у сотні разів, а й значно розширила його можливості.

Для вчених давно не секрет, що протягом життя живого організму активно використовується інформація лише п’яти—десяти відсотків його генів. Хто і що зашифрував у решті — поки що залишається таємницею для людства. Але спроба «розворушити» ці гени, заставити розкритись їхні можливості сповна в потрібний момент уже робиться саме на прикладі генномодифікованих організмів.

Тож, як переконані прихильники новітніх біотехнологій, подібних новинок не варто боятися. Мовляв, не такий він страшний, цей ГМО, як його намагаються нам представити. Однак дискусія між прихильниками та противниками біоновацій поки що триває, і аргументи кожної сторони видаються доволі переконливими. Очевидно, тільки час і досвід зможе поставити крапку як у науковій суперечці, так і в практиці використання модифікованих продуктів. А наразі головним залишається інше питання: право знати й можливість обирати той чи інший продукт, живий організм, рослину. А воно саме й виявляється недоступним не тільки для споживачів, а й для сільгоспвиробників, котрі мимоволі втягуються у генну війну.

Про який вибір може вести мову, приміром, сільський агроном, котрий не те що погано знайомий зі світовими досягненнями в біотехнологіях, а дуже часто навіть не має елементарної інформації про те, що висіває на своєму полі.

Микола Бойко, кандидат біологічних наук, член українського товариства клітинних біологів та біотехнологів, розповів, що у світі сьогодні відомо два десятки видів модифікованих сільгоспрослин. Торік ними було засіяно в різних країнах 134 мільйони гектарів. Соя, кукурудза, ріпак уже встигли стати класичними зразками новітньої селекції. До них давно приєднались картопля, помідори, цукровий буряк. Мало того пшениця, рис, соняшник так само вихваляються новими генами...

Хто не пам’ятає, як кілька років тому в нас також з’явилась диво-картопля, котру не їли колорадські жуки. І хоча було чимало попереджень, що цей продукт може таїти в собі потенційну небезпеку для людини, а її розмноження заборонене, проте не один дядько приніс із такого поля хоча б відерце бульб, щоб посадити й у себе на городі. То хто може дати будь-які гарантії, що модифікований овоч не прибився і на ваш город?

Важко уявити, що за такого масового світового засилля цих культур українські поля залишились для них недоступними. От тільки чого, скільки й куди потрапило, ніхто не скаже точно. Залишається лише здогадуватись, що врожайність окремих культур, котра в три-чотири рази перевищує традиційну, досягається не лише завдяки високій агротехнічній культурі вирощування.

Цікаво, що наше законодавство хоча з великими труднощами, але нарешті зробило спробу заборонити продавати продукти без відповідних позначок, але водночас ніхто так і не поставив під контроль вирощування такої продукції. Купуючи імпортне насіння, господарники лише на слово можуть повірити продавцям, виросте з нього модифікована рослина чи ні.

Зрозуміло, аграріїв цікавлять насамперед сорти, стійки до хвороб, витривалі до різних кліматичних випробувань, нецікаві для шкідників, надійні для зберігання. Але ж саме такі вимоги є визначальними і для біотехнологів. Більш як у шістдесяти країнах тривають досліди з вирощування нових рослин. Науковці намагаються створити стійкий до паводків рис, моркву з подвійним вмістом кальцію, рослини, котрі б не боялись посухи та засолених ґрунтів...

 

Хмельницька область.