Білий пісок не дешевшатиме

Він переконаний, що оптова заводська ціна на зварений цьогоріч цукор не може бути менше 8 гривень за кілограм. Адже його собівартість — у межах 7 гривень.

Звісно, «у роздробу він буде дорожчий. Кредитів для підприємств — нуль, дотацій — нуль, газ недешевий, буряки дорогі. Причому на півдні України все згоріло, 30—40 відсотків буряка пропало — звідки може бути дешевий цукор?» — зазначив співрозмовник.

«Сьогодні цукор, — додав він, — має ціну, й усі повинні в державі зрозуміти, що подорожчання газу — це не цукрозаводчик платитиме, а покупець. 2952 гривні за тисячу кубометрів газу з доставкою на завод підприємства зараз платять».

Перший заступник голови правління закликав не боятися подорожчання цукру: «Якщо гречка по 15 гривень, то кожна сім’я сьогодні купить у рік два кілограми гречки й по 20 гривень. І цукор — треба, наприклад, всього-на-всього 2 кілограми цукру на людину на місяць. Це не такі великі гроші, що родина не зможе купити... Нехай він буде й по 15 гривень за кіло той цукор — будь-яка сім’я його купить... Я умовно кажу. В магазинах може бути й десять. Вище світових цін ми не стрибнемо. Сьогодні в об’єднаній Європі 0,9—1,1 євро за кілограм цукор у магазині. У країнах, де немає переробних підприємств, він дорожчий. Це Литва, Латвія, Естонія, далі йдуть Угорщина, Словаччина — де вирізали цукрові заводи. То там цукор по 1,1 євро. А в Німеччині та Франції дешевший — 0,9 євро за кіло. Ми говоримо: цукор на рівні 8 гривень за кілограм в опті — це реальна ціна... Адже якщо викопав картоплю — пішов, продав... А буряк — викопав, потер, зварив, фільтрував, солодив, достав кристали із нього — і так само, як картоплю, по 6 гривень за кілограм продавати?! Нонсенс!»

У значному подорожчанні торік солодкого піску Петро Борисюк вбачає неабияку роль перекупників. «Ми тримали ціну в державі на рівні 6,8—7,4 гривні за кілограм цукру практично цілий рік. А те, що піднімалася ціна, це перекупники — раз. І друге, за Дніпром, на лівому березі, ні одна область, крім Полтавської, не забезпечує себе цукром. Треба везти з правобережної України туди — у Запоріжжя, Луганськ, а це транспортні витрати. Хто піднімає — є відповідні люди, які піднімають. Тобто... ми на заводі продаємо, приміром, по 7,5 гривні за кілограм, чому в магазинах по 10 — треба шукати».

Минулого тижня в «Укрцукрі», який обстоює інтереси цукрових підприємств, у форматі «не для преси» відбулася зустріч із власниками потужних компаній. У відповідь на запитання «Чи ставилося там керівництву асоціації завданння тримати високі оптові ціни на солодкий пісок?» Петро Борисюк заперечив: «Вони не можуть нам таке завдання ставити...»

Натомість розповів, що розглядалися три моменти: «Перше питання — закрити кордони з Білоруссю. Щоб не йшов білоруський цукор, який сьогодні не буряковий, а з тростини. Ця країна в липні вступила в Єдиний митний союз — Білорусія, Росія, Казахстан. Вони взяли митні правила Російської Федерації. Чому сьогодні Білорусія має постачати нам цукор?.. Ми порахували: країна виробляє бурякового цукру рівно стільки, щоб забезпечити білоруський народ, ще відправити за квотою 100 тисяч тонн у Росію. За балансом залишається тільки 18 тисяч тонн. Решта — тростинний. А вони нам з початку року завезли більше 80 тисяч тонн цукру... Ми кілька разів перевіряли цукор — митниця пропустить, а ми раз — на аналізи. Тростинний. Останній раз оце зловили три тисячі тонн у Харкові — поставили його під арешт, мали передати Аграрному фонду, щоб він забрав-продав, але де той цукор подівся?..»

Друге питання — «наші цукрові компанії просять: дозвольте нам заздалегідь не платити 100% за газ — ми на місяць наперед платимо. Де ті гроші взяти? Зробіть так: ми взяли десять днів газ — заплатили... Дайте без передоплати, просимо... Прийміть розпорядження Кабінету Міністрів. З цього приводу готуємо листа на Президента, Прем’єра і Верховної Ради. Ми нічого не хочемо — ціну пільгову не хочемо вже, зробіть одне питання, щоб ми взяли газ 10 днів, потім і заплатили...».

Третє, що, за словами Петра Борисюка, розглядалося під час зустрічі керівників «Укрцукру» та власників цукроварень, — можливість закласти солодкий пісок до державних засіків: «Купіть цукор до Аграрного фонду. Закон же є, ви ж обіцяли... Затверджені ціни інтервенційні — 6700—7700 гривень за тонну. Це ціни мінімальні й максимальні. Купіть, ви ж бігаєте, купуєте зерно. Візьміть і цукор!.. По 6700 гривень за тонну підприємства готові продавати... Понад 360 тисяч тонн має зняти з ринку Аграрний фонд згідно із законом. Таку кількість і готові продати. От три питання, які нам сьогодні поставили».