Найдовшу в Європі чергу за отриманням віз зафіксовано нещодавно біля польського консульства у Львові. Відразу кілька тисяч українців стовбичили біля дверей невеличкого приміщення, хоч нове консульство на вулиці Івана Франка, 108, готове на 97—98 відсотків. Відкриття затягується через господарський конфлікт.
— Замовник нам заборгував чотири мільйони гривень за виконані роботи та будівельні матеріали, — сказав директор компанії «ВЕЕМ-Будсервіс» Володимир Бригадир. — Польське консульство на третину змінило початковий проект резиденції, збільшило кошторис будівництва додатковими роботами та дорогими матеріалами. Нам обіцяли, що усі зміни оплатять, однак після виконання робіт від своїх слів відмовилися. Тепер нас хочуть викинути з об’єкта й найняти іншу фірму.
Для львівських будівельників спорудження польського консульства стало питанням престижу. Щоб виграти тендер, вони заклали мінімальні ціни, але вдарила економічна криза — й затрати на будівництво різко зросли. Сьогодні польська сторона в особі консула Гжегожа Опалінського цих аргументів не бере до уваги, хоч незалежні експерти повністю підтвердили вартість виконаних робіт.
Працівники компанії звернулися за підтримкою до Міністерства закордонних справ України та до голів парламентських комітетів у закордонних справах і з питань європейської інтеграції. «Компанія, яка виграла тендер, мала б, за дивною логікою замовника, не тільки збудувати нове приміщення консульства, а й на третину оплатити за нього своїми коштами. Фактично, нас хочуть зробити банкротами. Компанію незаконно виштовхують з об’єкта резиденції, не розрахувавшись з нами», — йдеться у зверненні.
Керівництво компанії неодноразово просило Гжегожа Опалінського звернутися разом до незалежних експертів чи третейського суду для вирішення господарського конфлікту. Але польський консул вважає нижче своєї гідності апелювати до третьої сторони. Висловити свій погляд на суперечку для української преси польська сторона відмовляється.
Львівські будівельники у своєму зверненні просять представників української влади своїми високими державними повноваженнями обмежити можливий вплив адміністративного ресурсу на вирішення господарського конфлікту із замовником будівництва консульської резиденції.
До речі, Львівська міська рада виділила під консульство землю на дуже пільгових умовах. Тільки із 4 тисяч квадратних метрів нової будівлі генконсульства для українських громадян, котрі прийдуть за візами, передбачено зал площею 167 квадратних метрів — менше 5 відсотків від загальної площі.
Львів.
