Навіть удома ми в гостях

Нещодавно в Криму відбувся перший міжнародний екофестиваль «Піднімемо Землю любов’ю своєю». До підніжжя печерного міста Ескі-Кермен Бахчисарайського історико-культурного заповідника приїхало близько 100 представників з 44 міст СНД і не тільки. Зібрала їх спільна мета — запобігти екологічним катастрофам. Яким чином? Вони впевнені, що планету врятує лише любов...

Останнім часом новини нагадують зведення з місць воєнних дій: масові руйнації, тисячі потерпілих... Це війна. Війна — між людиною та природою... Видатний вчений Володимир Вернадський намагався донести до людства думку, що Земля — жива, і ми у неї в гостях. Дивно, що вона, як хазяйка, все ще терпить варварів. Ознакою успіху й щастя стало наростаюче споживання. Нескінченне зростання потреб, що підігрівається рекламою й корпораціями, які женуться за прибутком, руйнуючи баланс планети. Природні стихії змушені перейти до оборони, захищаючи все, що лишилося живе.

Ще не подолано фінансову кризу, але вже помітні ознаки ще двох криз, які прогнозували у березні минулого року Надія Домашева-Самійленко та Володимир Самійленко. Автори численних книг про духовний розвиток попереджали, що глобальна фінансова криза буде першим маленьким траншем — розплатою людства. Неминучі глобальні енергетична та продовольча кризи. У Росії через посуху вже введено заборону на експорт зерна й товарів, які з нього виготовляють. В Україні ціни на зерно різко зросли. В інших країнах з’явилися черги за хлібом: у Єгипті одна людина загинула, є потерпілі...

Людству просто необхідно відновити гармонію із природними стихіями. Але якщо це важко навіть усвідомити, як це зробити на практиці? Ще на початку 1970-х норвезький екофілософ Арне Несс розробив широко відомий на Заході концептуальний підхід у природоохороні — глибинна екологія, як один зі способів подолання екологічної кризи. Саме цю філософію й підтримав кримський фестиваль. Організатори фестивалю — Галина та Сергій Семченкови (Міжнародний центр туризму та спорту «Сходження») і кримська громадська організація «Влана». Як і наші язичеські предки, які поклонялися стихіям, показуючи свою любов і повагу, у тому числі й за допомогою обрядів, гості фестивалю водили хороводи, співали, щоб умовити Землю простити своїх жителів. Фестиваль замислювали як маніфестацію світла, феєрію душевного вогню, підвердження любові нашій Землі, всім її царствам, стихіям і мешканцям. Адже, з погляду езотериків і глибинних екологів, причина руйнівних ураганів, повеней і пожеж — наш спосіб мислення.

А крім обрядів і танців учасники фестивалю займалися й більш прозаїчною справою: прибиранням берегів Смарагдового озера. Десятки мішків зі сміттям стали хоч і невеликим, але помітним внеском в очищення довкілля.