Сильні і слабкі сторони президентського «круп’яного» доручення
Президент Віктор Янукович підписав доручення щодо стабілізації ситуації на ринку продовольчих товарів, забезпечення доступності для населення товарів першої необхідності та недопущення необґрунтованого зростання цін. Таку інформацію оприлюднила прес-служба глави держави.Згідно з документом, уряд разом з Антимонопольним комітетом та регіональними органами виконавчої влади негайно має перевірити обґрунтованість стрімкого підвищення цін на продовольчі сільськогосподарські товари, зокрема на гречану крупу. Прем’єр-міністру України Миколі Азарову доручено вже до 10 вересня забезпечити інтервенцію на ринок продовольчих товарів за рахунок запасів Держкомрезерву та Аграрного фонду України, в першу чергу продаж гречаної крупи.
Від себе тут варто додати: щось не пригадую, щоб Аграрний фонд колись купував гречку, тож, швидше за все, в його засіках цієї крупи просто немає. А от в Держкомрезерві є: для потреб, певно, армії, інтернатів, закритих установ тощо. Звісно, такі споживачі (ймовірно, так вважають у керівних кабінетах) можуть перебитися на супах та кашах і з менш «елітних» круп. Але тут одразу постає запитання: як ділити дешевий ресурс? Тобто контролюючим органам додасться роботи дивитися за тими, хто збирається заробити на різниці цін і покласти гроші до своєї кишені. Як на мене, насамперед гречкою важливо забезпечити діабетиків. Це — життєво необхідно, нехай навіть крупи за помірними цінами продаватимуть їм за талонами. Далі — віддати «резервівську» гречку школам, лікарням, інтернатним закладам.
У дорученні також пишеться, що уряд зобов’язаний забезпечити готовність інфраструктури для прийняття та зберігання врожаю гречки поточного року з мінімальними втратами.
Але, думається, клопіт тут зайвий. Насіння гречки нині в ціні — лише за минулий тиждень закупівельна ціна зросла на 200 гривень, до 6200 гривень за тонну, тоді як у цю пору рік тому заледве перевищувала 1600 гривень. Тому власники «врожаю гречки» й самі дадуть йому раду.
Також, пишеться у дорученні, урядовці мають терміново провести переговори з країнами—експортерами гречаної крупи для забезпечення покриття попиту в Україні.
У цьому разі насамперед пересвідчитися б (з аркушем паперу і олівцем або по-сучасному — з калькулятором), чи справді нам потрібна китайська гречка. У Китаї останнім часом масово вирощують цю культуру. Чи таку якісну і смачну, як в Україні, де живуть одвічні гречкосії, — достеменно сказати важко.
Президент доручає також розглянути питання запровадження дотації на посіви гречки.
Але й тут запитання: навіщо дотації?! Хіба що для зловживань... За нинішніх цін на гречку наступного року насіють її і там, де вона родить, і там, де не родить. Певно, краще починати думати, куди подінемо наступної осені гречку, щоб ціна на неї не впала «нижче плінтуса». Адже саме через низькі в попередні роки на неї ціни, обмеженість ринку збуту цю культуру і перестали масово сіяти.
Доручається також розглянути можливість запровадження ф’ючерсних контрактів на закупівлю гречаної крупи Аграрним фондом у сільськогосподарських виробників.
А ось це цілком логічно. Отже, і гроші сільгоспвиробники під майбутній урожай отримають, і збут зібраного для них гарантований. Аби лише цей механізм працював не тільки на папері.
Окремо, зазначається в документі, має бути розглянута можливість запровадження мита на експорт гречаної крупи відповідно до правил СОТ.
Але ж доки запровадимо мито «відповідно до правил СОТ», крупа «втече» туди, де більше за неї платять. А з Росією, на ринках якої нині попит на гречку зашкалює, у нас взагалі зона вільної торгівлі... Утім, така популярна в нашій країні крупа не особливо має попит в інших державах, за винятком хіба що Росії, Білорусі. Наскільки відомо, ця культура взагалі не торгується навіть на світових біржах. А за нинішніх надзвичайно високих внутрішніх цін вітчизняні виробники продаватимуть крупу переважно в межах країни — навіщо морочитися з поставками за кордон, якщо тут «греби гроші лопатою». Треба враховувати, що відправити до іншої країни — це не вивезти на базар до райцентру.
А ще до кінця року Президент зобов’язав уряд «забезпечити складання довготермінових прогнозів балансів виробництва, споживання та експорту-імпорту сільськогосподарської продукції з метою запобігання виникненню дисбалансів на продовольчих ринках».
А ось за це, гадаю, від вітчизняних виробників і споживачів велика подяка. Бо саме через відсутність отих балансів у нас такий гармидер на ринку. На створенні ажіотажного попиту спочатку на одну продукцію, потім на іншу спекулянти роблять непоганий бізнес. До того ж справа неклопітна, вигідна. Не треба ні сіяти, ні збирати, а тільки в підходящий момент озвучувати «правильні» прогнози. Виважені баланси дадуть змогу сільгоспвиробникам визначатися, що вигідно буде сіяти, якому продукту «загрожує» шалений попит. Але баланси мають бути достовірні. Адже на хибній інформації правильних висновків не побудуєш.
З президентським дорученням знайомилася Галина КВІТКА.
Мал. Василя ФЛЬОРКА.
