На Дніпропетровщині підбили підсумки дворічної роботи, здійснюваної в рамках проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН (ПРООН) «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». В обговоренні взяли участь також постійний координатор системи ООН — постійний представник ПРООН в Україні Олів’є Адам та міжнародний менеджер проекту Джейсінг Сах.

 Нікого вже не агітують

До цієї роботи в області долучилися 43 сільські та селищні ради з восьми районів, де реалізується 56 мікропроектів. Їхня загальна вартість перевищує 9,5 мільйона гривень: майже чотири мільйони виділив проект, 4,8 мільйона — місцеві бюджети, півмільйона гривень зібрали громади.

Пан Олів’є Адам зазначив, що особливо цінним є високий рівень підтримки громадських ініціатив з боку обласних і районних органів влади та самоврядування, — окремі статті фінансування на реалізацію цих пропозицій передбачені в рамках регіональної програми. Зокрема, обласний бюджет, за словами голови обласної ради Євгена Удода, торік на підтримку мікропроектів спрямував 1 млн. 844 тис. грн., у нинішньому році вже виділено 882 тисячі, а у вересні, під час коригування бюджету, додатково виділять ще майже мільйон. 24 територіальні громади завершили роботи, решта проектів — у стадії реалізації, але до початку холодів усі об’єкти будуть введені в експлуатацію.

На нинішньому засіданні обласної координаційної ради (а запросили сюди керівників усіх районів, які беруть участь у проекті і які тільки приміряються до нього) говорили, що тепер уже нікого не треба агітувати. Результати спільної праці оцінила і місцева влада, і жителі сіл, де завдяки проекту відновлюються дитячі садочки, школи, фельдшерсько-акушерські пункти (ФАПи), прокладаються і ремонтуються водогони, встановлюється вуличне освітлення, закуповуються шкільні автобуси.

Вікна міняти треба, але фінансувати не можна

У Павлоградському районі, наприклад, торік було реалізовано шість мікропроектів на загальну суму 820,5 тис. грн. З них обласної субвенції надійшло 320,5 тисячі, коштів ЄС і ПРООН — 451 тисяча і коштів місцевих громад — 49 тисяч. Завдяки цьому в селах на території Богданівської та Новодачинської сільських рад відновили вуличне освітлення, для Богуславської та Межиріцької лікарських амбулаторій придбали сучасне стоматологічне обладнання, у дитячих садках на території Привовчанської та В’язівоцької сільрад замінили вікна. Цього року реалізують ще сім мікропроектів.

— Ми створили районний ресурсний центр, а у травні цього року перемогли в конкурсі, який проводився в межах проекту, і отримали кошти на забезпечення його офісною технікою та обладнанням, — розповідає голова Павлоградської райради Вадим Булгаков. — Це дуже сприяє роботі, бо, коли починали, найбільшою проблемою було — підготувати документацію. І якби не координатори, які допомогли нам пройти всі етапи цього шляху, то, можливо, нічого й не вийшло б. А тепер люди побачили, що це — дійсно реальна справа, і взялися вже за наступні проекти. Виникають, звичайно, й проблеми. От хоч би така: у селі Привовчанка відремонтували дитячий садок, а тепер хочуть поставити нові вікна у загальноосвітній школі. На умовах співфінансування додала коштів і обласна рада. Але школи перебувають на балансі районного відділу освіти, тобто фінансуються не з сільського бюджету, отже, сільська рада не може фінансувати такий проект. Зараз вирішуємо це питання.

У Дніпропетровському районі впроваджують п’ять проектів. На трьох об’єктах, уже завершених, реалізовано майже вісімсот тисяч гривень.

— Але справа навіть не в грошах, — вважає голова райради В’ячеслав Лінський. — Набагато важливіше те, що у людей прокинулося бажання щось корисне зробити задля спільного добра. Щоб стимулювати цей процес, ми навіть свою, районну, премію запровадили для кращих сільських громад, які беруть участь у таких проектах. І самі постійно вчимося: проводимо тренінги, разом з головами сільських рад їздимо по досвід в інші райони. Плануємо провести міжнародну конференцію з цих питань.

Воду мають майже вдвічі дешевшу

Голова Синельниківської райдержадміністрації Юрій Мартиненко також наголошує на тому, що зараз з громадою стало легко працювати. Показники, які закладалися в проекти, навіть перевиконуються. Наприклад, Кислянська сільська рада планувала замінити 8,6 км водоводу, а замінили вже 11,3 км, на території Лубенської і Писарівської теж довший водогін — загалом на 1,2 км — проклали. У Писарівці громада створила кооператив, який обслуговує ці мережі, і тепер село має воду майже вдвічі дешевшу, ніж у сусідів. Із п’яти проектів чотири вже виконали, один — у стадії завершення. З районного бюджету на їхню реалізацію було додатково виділено 120 тисяч гривень. Другий рік активно працюють у цьому напрямі й громади Томаківського району, де реалізується п’ять мікропроектів на загальну суму 1,2 млн. грн. Завдяки їм у Сергіївці капітально відремонтували ФАП, а у селі Зоря завершують цю роботу. На території Новокиївської сільської ради також значно поліпшилися і якість медичних послуг, і умови праці сільських медиків, а головне — громада виявила бажання реалізувати такий проект і в сусідньому селі. Це стало можливим завдяки додатковій квоті на два мікропроекти. Один з них — реконструкція Іллінського ФАПу, другий —капітальний ремонт вуличного освітлення у селі Володимирівка, де вже капітально відремонтували дитячий садок і де сформувалася група людей, які нині активно працюють над вирішенням громадських проблем. Але чи не найважливіший проект для району — забезпечення Вищетарасівки питною водою. Наразі велике село, що розташоване на березі Каховського водосховища, має лише технічну воду. Загальна кошторисна вартість проекту — 637,4 тисячі гривень, більше половини коштів уже освоєно. За словами голови Томаківської районної ради Надії Тимошенко, набутий досвід дав можливість перемагати й в інших конкурсах.

— Зараз мікропроекти в основному спрямовані на об’єкти охорони здоров’я і освіти, — зауважила на засіданні обласної координаційної ради голова Юр’ївської райради Катерина Кривко. — Бажано б розширити спектр дії проекту. Наприклад, звернути увагу на сільські дороги, на інші «вузькі місця» глибинки.

ЄС і ПРООН даватимуть до 65 відсотків коштів

Міжнародний менеджер проекту Джейсінг Сах відзначив, що перший етап співпраці був результативним, і запевнив: на другому етапі громади матимуть більше можливостей для реалізації своїх пропозицій, оскільки розглядатимуться як більш вартісні, так і маловартісні проекти. Половина коштів спрямовуватиметься на енергозбереження. Додаткове фінансування передбачено для ресурсних центрів, залучатимуть до співпраці й вищі навчальні заклади.

Крім того, запроваджується гнучка схема фінансування мікропроектів: внесок ЄС і ПРООН збільшується до 65 відсотків (досі він становив 50 відсотків і обмежувався 10 тисячами доларів), з місцевих бюджетів планується залучати 30 відсотків коштів (а не 45) і п’ять відсотків, як і раніше, збиратимуть самі громади. Кожна область матиме можливість реалізовувати до сорока мікропроектів, а перевагу віддаватимуть тим, хто уже зарекомендував себе у цій справі.

 

Дніпропетровськ.