У керівних кабінетах взялися виправляти ситуацію на продовольчому ринку
Ціни на гречку продовжують бити рекорди. З цього приводу на високому рівні пройшло одразу кілька засідань. Адже за пару місяців одна з улюблених нашими співгромадянами круп у магазинах подорожчала з 5—7 до 14 гривень за кіло. По телевізору вже розповідають про двадцять. «Сценарії однакові: спочатку сюжет на телебаченні, потім коментарі деяких експертів — і наше дуже вразливе до чуток населення вишиковується у черги», — заявив з цього приводу Прем’єр-міністр Микола Азаров. У державі «вже не перший рік наприкінці літа — на початку осені розкручується ажіотаж щодо зростання цін навколо тієї чи іншої групи продовольчих товарів. У 2003 році це було борошно, у 2005-му — цукор, у 2006-му — олія».
«Звертаюсь до всіх громадян України, — наголосив Прем’єр-міністр, — у державі достатньо запасів гречки, зерна, інших продовольчих товарів, щоб компенсувати невелике скорочення цьогорічного врожаю, спричинене аномальною посухою. Отже, немає жодних підстав для стрибка цін, а тим паче для дефіциту товарів на полицях магазинів». І доручив керівникам областей, міст та районів спільно з Мінагрополітики провести «сезонні ярмарки, на яких люди отримають можливість купувати продукти без посередників, за реальними ринковими цінами».
«Мають втрутитись Антимонопольний комітет та інспекції з контролю за цінами», — вважає віце-прем’єр-міністр Віктор Слаута. Під час засідання Координаційної ради з питань аграрної політики він не виключив того, що гречана крупа також може стати об’єктом державного цінового регулювання, тобто закуповуватиметься за бюджетні кошти до Аграрного фонду.
Антимонопольний комітет не забарився. Відомство стурбоване ситуацією на ринку гречки. Проаналізувавши ситуацію, там впевнилися — вона спричинена об’єктивними чинниками, заявив голова АМК Олексій Костусєв журналістам під час «круглого столу». І навів цифри: у 2010 році посівні площі під гречку в Україні становили 215 тисяч гектарів, тоді як торік — 273 тисячі, а, приміром, у 2005-му — 425 тисяч гектарів. За прогнозами, цьогоріч вироблять 90 тисяч тонн гречаної крупи, тоді як внутрішнє її споживання в Україні, зважаючи на ажіотаж, може сягнути 150 тисяч.
Ще один чинник, який впливає на дефіцит та подорожчання, — скорочення обсягів імпорту цієї крупи з Росії. Російська гречка, за словами Олексія Костусєва, в попередні роки була дешевша за українську, це і змушувало українських виробників знижувати ціни.
Від себе хочеться додати: незважаючи на шалений ажіотаж, підігрітий засобами масової інформації, та прискіпливу увагу до проблеми з боку керівників держави, яка у цьому разі не завжди на користь, наш прогноз такий: гречка більше навряд чи дорожчатиме. Насамперед тому, що далі нікуди. Захмарна ціна на цей продукт суттєво зменшить попит. Тим паче нині гречку саме збирають, і крупа, виготовлена з нового врожаю, масово піде на ринок. До того ж, зважаючи на невисоку купівельну спроможність вітчизняних споживачів, більшість із них перейдуть на дешевші крупи, яких немало на полицях крамниць і яких не зачепив ажіотаж. А наступної осені, думається, про цю проблему взагалі можна буде забути. Ціновий стрибок на гречку призведе до того, що навесні насіють її чимало.
