Візит Президента Віктора Януковича до Берліна був одноденний, але далеко не пересічний. Усупереч практично негативній інформації у тутешніх ЗМІ про політичну та економічну ситуацію в Україні, візит Януковича викликав неабиякий інтерес у представників політичних і ділових кіл.
Януковичу вдалося з ними порозумітися. І хоч досі Берлін сприймав його як проросійського політика, цього разу він спробував переконати своїх візаві у незмінності європейського курсу України. Але лише з урахуванням її національних інтересів — без романтики, але з європейською прагматичністю.
І хоч Янукович практично унеможливив вступ України до НАТО, цей крок не лише не відвернув від нього німецький політикум, а навпаки — змусив придивитися до України уважніше: невже насправді вона змогла щось зробити, не порадившись із західними партнерами? Ангела Меркель заявила, що ФРН визнає позицію України щодо співпраці з НАТО. Питання членства для неї не на часі, але можливе співробітництво. Принаймні допоки НАТО не прийме нової концепції співробітництва з країнами, які заявляють про себе як про нейтральні. На що Янукович висловив сподівання, що Україна у ній «займе своє місце».
Також, врахувавши чутливість німців до «російської теми», він пообіцяв: Україна зміцнюватиме відносини з РФ не лише задля двостороннього співробітництва, а й задля стратегічного партнерства в енергетичній галузі з цілою Європою. Тож вона, й Німеччина, зокрема, можуть спати спокійно: проблем з транзитом газу не буде. Для зацікавлених пропозиція — взяти участь у модернізації української ГТС. Канцлер Меркель пообіцяла, що ФРН інвестуватиме кошти в проект. Як, утім, і в інші. Янукович закликав німецьких підприємців вкладати більше коштів в українську економіку, бо 6 млрд. дол., інвестованих ними за роки незалежності, на його думку, є незадовільним показником. Наразі Меркель висловила переконання, що в економічній сфері Київ і Берлін зможуть працювати «дуже конкретно», а проблеми сторонам удасться розв’язувати «прагматично».
І навіть питання дотримання демократії та свободи слова в Україні не стало на переговорах дратівливою темою, як прогнозували деякі українські політики та ЗМІ. Віктор Янукович також виступив з доповіддю «Україна та ЄС: нове партнерство» в одному з найдорожчих готелів Берліна «Адлон» і відповів на запитання представників політичних і ділових кіл. Ані реклами, ані повідомлень про це не було, але бажаючих його послухати записалося 800 осіб, хоч зарезервований тут зал має 500 місць і він не був порожній...
Що таке сталося, що неприступні впродовж тривалого часу німецькі двері «відчинилися», чи принаймні мають намір це зробити, а політики й фахівці-економісти навперебій шукають можливості для співпраці з Україною? Хоч як дивно це кому не здалося, але відповідь на запитання проста: Німеччина, розчарувавшись у наших недолугих спробах створити демократичне суспільство, налякана безладом у всіх галузях господарювання, готова дати шанс людині, яка обіцяє навести елементарний порядок у країні, боротися з корупцією, створити сприятливий інвестиційний клімат й мало не особисте сприяння тим, хто прийме його запрошення заробляти гроші в Україні, інвестуючи в її економіку, запевнивши, що правила гри будуть прозорі.
Представники німецьких ділових кіл також вважають Януковича людиною «від індустрії» і сподіваються, що з ним можна мати справу. Цього разу Янукович вочевидь на коні: змусив Німеччину, цей локомотив ЄС, не лише прислухатися до нього, а й пообіцяти конкретну співпрацю. От лишень, чи вистачить у нього самого мужності чинити в Україні так, як пообіцяв у Німеччині? Та пам’ятати, що шанс не лише для нього, а й для України — останній...
 
Берлін.
Фото Михайла МАРКІВА (прес-служба Президента України).