Майже двокілограмові буряки на більшій частині площ Красносільського цукрозаводу на Вінниччині. Показник цукристості теж вищий за середній — 16 відсотків. «Вгадали з насінням, корені з якого не бояться ні дощів, ні спеки», — каже директор заводу Надія Дзицюк.

 Думай, яким комбайном збирати...

З несподіваною проблемою зіткнулися на Красносільському цукрозаводі, що в Бершадському районі, напередодні нового сезону копання коренів. Тут роздумують над тим, якої марки бурякозбиральний комбайн може витягнути бурячки вагою до двох кілограмів. Стільки важать цукристі, які брали на пробу в другій половині серпня.

— У нас більше половини площ із такими корінцями, — уточнює директор підприємства Надія Дзицюк. — Зараз прошуміли невеликі дощі. А це значить, що бурячки ще підростуть. Будемо експериментувати з технікою. Зупинимося на комбайнах тієї марки, що менше травмуватиме корені, менше зазнаємо втрат. У моїй практиці ще не було подібних випадків. Тому поки що не можу сказати, які комбайни вийдуть у поле.

На думку співрозмовниці, високу вагу буряків забезпечили найперше два чинники — достатня кількість вологи навесні й сонця влітку. «З деяких гібридів матимемо дуже гарний врожай. За моїми підрахунками, років із двадцять такого не було».

Надія Олексіївна веде мову про гібриди німецької селекції. Ні рясні весняні дощі, ні надто високі температури літа не стали на заваді росту буряків із такого насіння. Одночасно використовували також насіння п’яти гібридів вітчизняної селекції, але на цих площах показники дещо гірші.

— Ми маємо спеціальні дослідні поля, — продовжує директор заводу. — На них простіше аналізувати віддачу того чи іншого гібриду. Корені з насіння вітчизняних селекцій трохи гірше витримали спеку, на деяких плантаціях зів’яло листя. Така само картина на ділянці з буряками італійської селекції. Але в нас таких плантацій небагато. Та й старанно доглядали посіви — і від хвороб, які в спеку частіше дають про себе знати, і від шкідників захистили, і дали поживи стільки, скільки треба. Зате маємо результат. Тепер би тільки удачу не відлякати!

До копання буряків мають намір приступити на початку вересня, на четвертий—п’ятий день місяця. «Спеціалісти радять ще пізніше починати збирання, — уточнює директор заводу. — Але хтозна, яка буде осінь, і коли вдарять морози. Не хотілося б втратити такий гарний урожай!»

Нап’ється води — втратить показники

— Копати буряки одразу після спеки не варто, — каже головний агроном Бершадського районного управління сільського господарства Юрій Благодир. — Зараз корені перебувають, так би мовити, у стресовій ситуації. Вони дня не пролежать у кагатах без втрат. Зів’януть, як мовиться, на очах. Рятівними для них є нинішні дощики. Але треба не пропустити момент. Щоб корені не почали впиватися вологою. Бо тільки-но буряк нап’ється води, починає втрачати цукристість.

Цукрових буряків у районі небагато — 1466 гектарів. «Торік взагалі не мали жодного гектара, — каже начальник Бершадського районного управління сільського господарства Василь Бондаренко. — Не сіяли їх і у два попередні роки. В господарствах відмовилися від буряків тоді, коли припинили роботу обидва цукрозаводи, які є в районі. Перестали працювати й у сусідніх районах. А далеко возити невигідно. В кращі часи під цукрові буряки відводили площі в 14—16 тисяч гектарів. Нині маємо в десять разів менше...»

Якби не було гарантій про відновлення роботи Красносільської цукроварні, буряки взагалі не сіяли б...

— Роботу з підготовки заводу до сезону цукроваріння ми почали за... межами заводу, — каже директор підприємства Надія Дзицюк. — Важливо було, щоб керівники господарств повірили в те, що завод знову буде видавати на-гора цукор. Без такої віри вони б не стали сіяти буряки. Надали необхідну кількість насіння. Все одно умовити вдалося тільки половину керівників господарств. У решті тринадцяти сільгосппідприємствах так і не відновили вирощування буряків.

Вирощених коренів недостатньо для роботи підприємства. Заводчани вимушені укладати договори на постачання сировини в інших районах, а то й у сусідніх областях. І це за умови, коли на родючих бершадських землях можна вирощувати корені вагою до двох кілограмів.

— У цьому винні не тільки господарники, — додає Надія Дзицюк. — Більше — держава. Бажання займатися цукристими в керівників господарств відбили насамперед перекоси в ціновій політиці. Втратити легко — відновити важко. По собі знаю, скільки зусиль довелося докласти, щоб підняти з колін цукроварню. Її могло б уже не бути. Збиралися порізати на металобрухт. Врятували люди, їх підтримала сільрада, підставили плече в районі й навіть області. Тепер усі з нетерпінням чекаємо заводського гудка й першого цукру. Сподіваюся, з його появою відновиться віра в тих господарників, які проігнорували в цьому році цукристі. Переконана, що в наступному році в районі їх буде більше.

 

Вінницька область.

 Довідка

Чотирнадцять цукрозаводів працюватиме в нинішньому році на Вінниччині. Це на три більше ніж торік. Корені збиратимуть на площі більш як 80 тисяч гектарів. Цукровари планують виробити приблизно триста тисяч тонн солодких кристалів, на п’ятдесят тисяч тонн більше минулорічного. Першим розпочав сезон цукроваріння Томашпільський цукрозавод — ще 20 серпня.