Дешева приватизація земельних ділянок на Чернігівщині завершилася пшиком
На Чернігівщині 467215 громадян мають право на приватизацію земельних ділянок. Але поки що державні акти на право власності на них отримали 220798 осіб. Торік у серпні урядом була прийнята Постанова №844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України». Згідно з нею для безкоштовного отримання громадянами Чернігівської області актів на право власності на земельні ділянки було виділено зі Стабілізаційного фонду 12,6 мільйона гривень.
Для виконання згаданих робіт дана сума розподілена за виконавцями робіт, зокрема, Чернігівській філії ДП «Центр державного земельного кадастру» надійшло 6,5 мільйона гривен, ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» — 6,1 мільйона гривень.
На момент прийняття постанови відповідно до фінансування необхідно було зареєструвати й видати 257 тисяч 484 державні акти. Однак насправді у вересні—жовтні 2009 року до органів місцевого самоврядування звернулося із заявами про безоплатне виготовлення цієї документації 160013 громадян. Тож чи отримали вони бажаний документ?
Як з’ясувалося, статистика реалізації постанови №844 на Чернігівщині така: виготовлено по області 35581 державний акт на право власності земельної ділянки, зареєстровано з них 32803, а видано 30751. А земельні документи отримали всього-на-всього 18240 громадян!
Нині фактично фінансування видачі безоплатних актів припинилося. Отже, що сталося? Чому забуксувала така потрібна справа? Маємо красномовний приклад місцевого відкритого саботажу?
У ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та Чернігівській філії ДП «Центр державного земельного кадастру» не вважають власні структури винними у зриві відповідального завдання. Для його реалізації вони додатково залучили до роботи відповідно 12 і 120 працівників. Треба зазначити, що потрібного профілю спеціалістів не так уже й багато можна було взяти «з вулиці». Адже виконувати відповідну роботу могли лише підготовлені люди з фаховою освітою, досвідом. Тож ДП розширилися за рахунок пенсіонерів, частково співробітників приватних структур, що займаються землевпорядними роботами.
— За місяць мій працівник максимально може підготувати всю технічну документацію для видачі державних актів для 25—30 громадян, — каже директор ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» Микола Сидоренко. — А насправді вийшло, що за цей термін йому треба було розробити 96 справ! Ну, хіба це реально? Та й у вересні нам оцінили підготовку однієї справи у 56 гривень, а з кінця жовтня — у 113 гривень 16 копійок. Але ж для того, щоб виготовити відповідну документацію, доводиться виїжджати на місце, робити обміри земельної ділянки. Працівника треба везти автомобілем, дати кошти на відрядження, забезпечити йому зарплату в 1200 гривень. Ми отримали від виконання цього завдання лише головний біль і збитки в 2,8 мільйона гривень!
Призупинили швидкі темпи приватизації і погодні умови. Зима була сніжною, морозною, і це не сприяло якісному виконанню робіт. Приладами, якими користуються землевпорядники, не можна здійснювати обміри за температури нижче 5 градусів морозу.
Директор Чернігівської філії ДП «Центр державного земельного кадастру» Олександр Фридрих вважає, що ініціатори позитивної ідеї не порадилися з безпосередніми виконавцями на місцях, а тому організували справу непрофесійно.
— У кожній сільраді є шнурові книги, — зазначає він. — Там записано, скільки хто має землі. От на основі цих книг і видали б сертифікати чи ваучери на землю з правом її заповідання, продажу. Це було б просто. І все це можна було б зробити за рік. Власник сертифіката чи ваучера, наприклад, заповів би землю онуку. Ось уже останній, щоб отримати землю у власність, мав би заплатити землевпорядній організації за виготовлення державного акта. Тобто в такий спосіб приватизація землі пройшла б швидше.
Обидва державні підприємства, переживши цейтнот четвертого кварталу, велику «увагу» чиновників усіх рангів до приватизації, тиск високопосадовців за «не такі» темпи оформлення, виготовлення технічної документації, нині мають інший клопіт. Недавно КРУ в Чернігівській області здійснило перевірку використання коштів Стабілізаційного фонду для безоплатного оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки.
— За результатами проведених ревізій встановлено порушень фінансової дисципліни на загальну суму 14 мільйонів 72 тисячі гривень, у тому числі порушень чинного законодавства, що призвели до збитків на загальну суму 12 мільйонів гривень, — заявила на прес-конференції начальник відділу інспектування в АПК та сфері використання природних ресурсів КРУ в Чернігівській області Олена Суржик.
У Чернігівській філії ДП «Центр державного земельного кадастру» і ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» досить скептично сприймають оприлюднені цифри й категорично не згодні з більшістю висновків перевіряльників та оскаржують їх у суді. Адже КРУ вимагає повернути бюджету значні суми, наприклад, за «порушення... щодо порядку укладення договорів». У вину землевпорядникам ставиться і те, що вони не оцінювали землевпорядні роботи з розроблення та оформлення технічної документації із землеустрою для складання державного акта на право власності на землю в 500 гривень, а тому, мовляв, зазнали мільйонних збитків. Але ж два державні підприємства не самостійно визначали для себе збиткову для них вартість послуг!
— До речі, кінцевим результатом нашої діяльності є виданий державний акт громадянину, — зазначає М. Сидоренко. — Але в ході прискореного виготовлення технічної документації траплялися орфографічні помилки, які одразу виправлялися. А перевіряючі органи вважають, що такі документи з виправленнями не підлягають оплаті. Тоді як же бути з державним актом, котрий видано громадянину. Його треба скасувати?
...Із 12,6 мільйона гривень, виділених державою на приватизацію земельних ділянок в Чернігівській області, практично 11,7 мільйона залишилися нереалізованими, незабаром будуть повністю повернуті до держбюджету.
Одне слово, приватизація землі на Чернігівщині знову триватиме на платній основі. Схоже, цей процес за нинішніх можливостей землевпорядних організацій, підприємств розтягнеться на роки. Як показує реалізація постанови №844, таку відповідальну справу не можна вирішити авральним порядком, піар-кампанією, дешевим фінансовим ресурсом, доганами та репресіями стосовно виконавців. Прискорення цього процесу вимагає інших підходів, реальної оцінки ситуації та на основі її вжиття дієвих заходів.
