В Україні почали збирати кукурудзу на зерно. Нині у високих аграрних кабінетах її вважають мало не рятівною культурою, спроможною «підтягти» загальний вал зернових. Поки що в засіках близько 29 мільйонів тонн. Пшениці, ячменя, жита й гороху зібрано значно менше, ніж Мінагрополітики прогнозувало на початку року, коли говорили: «Зерновий урожай становитиме загалом 46 мільйонів». Тепер там нарікають, що позначилися морозна зима й посушливе літо. Тому надія на королеву полів.
Тільки, за всієї користі від цієї культури, традиційного для нас короваю з неї не спекти. Підняти вона може, насамперед, птахівництво. Та й підправити істотно до середини осені цифри зернового врожаю-2010 настільки, наскільки цього очікують, їй навряд чи вдасться. Спека кукурудзу також не пощадила, не дала качану сформуватися. У багатьох господарствах аграріям довелося косити кукурудзу на силос. Уже тепер урожайні прогнози на королеву полів у загальнодержавному масштабі знизилися з
12 до 10 мільйонів тонн...
Тим часом внутрішні ціни на кукурудзу продовжують зростати. Пов’язано це з тим, що вона не потрапила до списку зернових культур, на які уряд має намір запровадити експортні обмеження. Кукурудзу аграрії пропонують по 1500 гривень за тонну, хоча півтора місяця тому вона коштувала 1200. Посередники реально купують по 1300—1400 гривень, експортують її до країн Північної Африки та Близького Сходу.
Цікаво, що кукурудза доганяє за ціною пшеницю, хоча останньої збирають по 30—40 центнерів з гектара, а «королева» часто дає і по 100 ц/га. І дешевшати вона навряд чи збирається. Тож у господарствах, де нинішнього року зробили ставку на кукурудзу, вже точно не прогадають.
До речі
Американці «обкатають» свою кукурудзу на наших гектарах
В Бориспільському районі на Київщині, одна з компаній, яка понад двадцять років реалізує на нашому ринку гібриди кукурудзи, презентувала свій науково-дослідний центр. Саме тут вироблятиметься й проходитиме випробування посівний матеріал кукурудзи, соняшнику й ріпаку. Таким чином, за словами генерального директора — керівника підрозділів в Україні, Росії і Білорусі Чаби Молнара, компанія зможе продавати насіння, адаптоване до місцевих умов.
Науково-дослідний центр пов’язаний із мережею більш як сотні подібних установ у світі. Над удосконаленням посівного матеріалу працюватимуть як вітчизняні, так і закордонні науковці. А на полях — трудитимуться сезонні робітники. Плановано, що подібні дослідні поля з’являться і в інших регіонах нашої країни.
