Цими вихідними Голова Верховної Ради України Володимир Литвин побував на своїй малій батьківщині, поспілкувався з мешканцями Новограда-Волинського і сіл району. Відбулася прес-конференція.
Нинішню ситуацію було оцінено так: тільки-но починається злагоджена робота, взаєморозуміння між гілками влади, лунає крик: демократії немає. В. Литвин констатував: коли при владі, й не обіцяєш того, чого не можна виконати, обзивають ретроградом. Але час серйозно взятися за роботу, а не роздавати порожні обіцянки, адже ми вже проїли все те, що створили наші батьки, а проблем тільки нагромадили.
Непопулярні кроки
Звісно ж, ішлося в цьому зв’язку про ціни на газ і тарифи на послуги житлово-комунального господарства. Володимир Литвин привернув увагу до того, що поки із заявами про призначення субсидій звернулося надто мало людей. Багато хто думає: поговорять, мовляв, про підвищення — і розмовами справа закінчиться. Але це не так. Іншого виходу, як іти на непопулярний крок, просто немає. Люди мають знати правду: чому приймаються ті чи інші рішення. Меморандум, підписаний з МВФ, доводиться виконувати. Під цим документом стоять підписи попередніх керівників держави. Але світове співтовариство, міжнародні фінансові інституції не цікавить, хто нині при владі: меморандум підписано з Україною. І вона повинна дотримуватися своїх зобов’язань.
Газова угода з Росією, підписана попереднім Прем’єр-міністром, нагадав глава парламенту, загнала Україну в глухий кут. Наші добрива, наприклад, при такій ціні на газ ніхто не брав би. Шляхом пошуку компромісу у відносинах із нашими сусідами новій владі вдалося дещо знизити її. Без цього взагалі неможливо було сформувати бюджет держави. Але й тепер доводиться платити надто багато. Тому переговори з Росією тривають.
Нині треба провести сходи в кожному населеному пункті, показати людям на конкретних фактах, скільки платили, скільки платитимуть, зібрати заяви від усіх, кому належить субсидія. Головне — щоб не виникло паперової тяганини.
Наголосив В. Литвин і на тому, що від розмов про енергозбереження пора нарешті перейти до конкретних справ. Адже в Україні найвищий відсоток спалювання газу для побутових потреб. А найкраща агітація — безпосередній досвід. У тих населених пунктах, куди ще не прокладено труби, варто встановити в одній з осель сучасний газовий котел, який працює на альтернативному паливі. Зайдуть сусіди, знайомі, переконаються, що це справді вигідно.
Потрібна тотальна інвентаризація землі
Селян, звичайно, хвилює те, як буде вирішено питання купівлі-продажу землі. В. Литвин нагадав, що в нас декларують: люди стали її власниками. «Але що з того?» — запитав він. І розповів про свого батька. Той уже з паличкою ходить, та все одно без роботи біля землі не може: то за косу, то за копаницю береться. Якби землю було розпайовано зо три десятки літ тому, коли це покоління було молодим і сповненим сил, у нас би сьогодні на селі проблем не було. Останнім часом, повідомив глава парламенту, він отримує листи такого змісту: яке маєте право забороняти продаж земельного паю, в Конституції ж інше написано про приватну власність. Тож першим кроком має стати тотальна інвентаризація земель. Треба розібратися, кому й скільки роздано, а те, що хтось отримав незаконно, повернути назад. Необхідно прийняти закон про кадастр, щоб ми знали, скільки земля коштує. Адже вона різна навіть в одному населеному пункті. В. Литвин навів приклад свого рідного села: в одному місці чорнозем, в іншому — такий суглинок, що й вкопати не можна. А в законі про ринок землі чітко виписати: хочеш продати земельний пай — продавай державі. А вона, нагромаджуючи землю, дивитиметься, кому передати її в користування.
Необхідно також розібратися, як використовується земля. Кругом захопилися вирощуванням зернових на експорт. А поголів’я худоби скорочується. Молока ж немає. Масло завозимо з Білорусі. Глава парламенту переконаний: ми приречені рано чи пізно зайнятися крупнотоварним виробництвом. Вже з’являються охочі вкладати кошти в розвиток тваринництва. Але як його вести без кормової бази — адже землі зайняті.
Податки мають бути простими й зрозумілими
Звичайно ж, журналістів цікавило, якою буде доля проекту Податкового кодексу. Прогноз від глави парламенту такий: Кабінет Міністрів подає новий проект, враховуючи, що в ньому повинно бути й чого не повинно бути, а Верховна Рада скасовує своє рішення про те, що попередній законопроект пройшов перше читання. Новий документ має бути зрозумілим тим, хто платить податки. Самі податки повинні бути прийнятними. Базу оподаткування треба розширити. Податки мають бути простими в адмініструванні.
Наголосив В. Литвин і на тому, що необхідно спростити дозвільну систему, скоротити кількість контролюючих органів — бізнес повинен мати заявочний характер. Треба пробудити ініціативу людей, задіяти лозунг збагачення: кожен має відчувати, що він може заробляти. А людина, яка заробляє, починає дбати про своє здоров’я. Типове для нас нехлюйське ставлення до нього — від песимізму й безнадії...
Житомирська область.
На знімку: Володимир Литвин і народний депутат України Микола Рудченко.
Фото автора.