Позачергова сесія Верховної Ради України шостого скликання розпочалася з виконання національного гімну. У сесійній залі зареєструвалися 411 народних депутатів. Після цього сесія перейшла до розгляду головного питання порядку денного — внесення змін до Закону «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних і міських голів». Свої проекти представили Лев Бірюк (БЮТ), Арсеній Яценюк («НУ—НС»), Олександр Єфремов (ПР) та Юрій Кармазін («НУ—НС»). Першим свій законопроект представив бютівець Л. Бірюк. Він запропонував скасувати норму, яка забороняє місцевим партіям, зареєстрованим менше ніж за 365 днів до дня виборів, брати у них участь. А також дозволити районним партійним осередкам брати участь у перегонах.

Проект Арсенія Яценюка також передбачав скасування норми «про 365 днів». Крім того, в ньому зазначалося, що вибори 31 жовтня — це останні вибори, які відбуваються за змішаною системою. Наступне волевиявлення мало відбуватися за відкритими списками. Передбачалися в проекті й зміни до системи формування територіальних виборчих комісій, зокрема, до їх складу відповідно до проекту мали входити представники всіх партій, а не лише представлених у парламенті. Водночас, пропонувалося вилучити норму з чинного закону, за якою Центральній виборчій комісії дозволяється скасовувати рішення ТВК та самостійно встановлювати результати місцевих виборів.

«Влада тільки тоді буде підтримана народом, коли робитиме для кожного окремо взятого громадянина те, що обіцяла. Але не через перепони у виборчому законі», — зазначив А. Яценюк, представляючи власний проект. Водночас він зауважив, що виборчий закон фактично ліквідує судову гілку влади як учасника виборчого процесу. І водночас наділяє неконституційними повноваженнями тервиборчкоми щодо скасування рішень нижчих комісій. «Це не що інше, як узурпація влади політичними партіями, які представлені в парламенті», — сказав він. Завершуючи свій виступ, депутат зазначив: одне з найважливіших досягнень кожної демократичної країни — це вільні вибори і такі перегони мають відбутися в Україні всупереч намаганням коаліції не допустити якісно нові політичні сили до виборчого процесу. З огляду на це він закликав сесійну залу підтримати його зміни до закону.

У свою чергу Олександр Єфремов нагадав, що попередній виборчий закон себе дискредитував, призвів до корупції, на що неодноразово увагу звертала ПАРЄ. Саме тому, зазначив він, було змінено систему виборів. Власне, запропоновані О. Єфремовим зміни передбачають скасування «норми про 365 днів». Це, за його словами, дасть можливість усім місцевим партіям висувати своїх кандидатів. Політик нагадав також, що, за чинним законодавством, зареєстрована політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації має забезпечити утворення та реєстрацію своїх місцевих осередків у більшості областей країни, містах Києві й Севастополі та АРК.

«Тому реєстрація партійних осередків не право, а обов’язок партій», — сказав він. Водночас, регіонал вважає, що скасування норми «у 365 днів партіям-метеликам не допоможе». Друга норма, яку пропонував змінити депутат, це спосіб формування ТВК. Так, кількість членів ТВК пропонується збільшити до 18 осіб, причому 15 представлятимуть місцеві партії тих політичних сил, які представлені у парламенті, решта — місцеві партії, зареєстровані в Україні, але визначатимуться вони шляхом жеребкування. «Для нас важливо не знизити планку демократичних стандартів, яка була продемонстрована під час останніх виборів Президента та високо оцінена міжнародною спільнотою», — констатував регіонал.

Проект народного депутата Юрія Кармазіна передбачав, зокрема, запровадження відкритих списків. Крім того, парламентарій назвав «дикунством те, що міських голів заганяють у партії». Цю норму він також пропонував зняти.

Виступаючи від Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Олександр Касянюк (Партія регіонів) зазначив, що проект Ю. Кармазіна не розглядався, оскільки не був вчасно поданий до комітету. Законопроекти А. Яценюка та Л. Бірюка він запропонував відхилити, а за основу взяти проект Олександра Єфремова.

Після цього висловитися щодо проектів мали змогу представники фракцій. Як зазначив Михайло Чечетов (ПР), закон про місцеві вибори був спрямований на те, щоб після 31 жовтня було обрано демократичну, дієздатну і, головне, відповідальну владу. «Найгірша якість влади на будь-якому рівні — це безвідповідальна влада. Саме з цією метою вносилася норма про 365 днів». Водночас депутат зауважив, що сила демократичної влади полягає в тому, що вона вміє чути критику, саме тому було ініційовано зміни до виборчого закону. За словами парламентарія, проект О. Єфремова найкращий, тож ухвалювати потрібно саме його, бо він акумулює зауваження, висловлені громадськістю та міжнародними інституціями.

Ольга Боднар (БЮТ) вважає, що влада не виправляє свої помилки, а знову склала іспит на «двійку». «Я не бачу в проекті ні забезпечення прозорості, ні демократичності місцевих виборів. Натомість, відбувається побудова субординації влади, коли верхня рада керуватиме нижчою», — зазначила вона. Також О. Боднар висловила переконання, що «ми повертаємося до сталінських часів». І додала, що їхня політична сила підтримуватиме проект свого однопартійця Льва Бірюка.

У свою чергу Олег Зарубінський (Блок Литвина) зазначив, що не було жодного виборчого закону, який би на сто відсотків сприймався. «Очевидно, це українські політичні реалії», — сказав він. Щоб цього уникнути, на його думку, потрібно ухвалювати виборчий кодекс, який діятиме щонайменше 10—15 років. На думку народного обранця, всі крики про 365 днів виходять з боку тих, хто купив партію «під ключ». «Якщо політична партія справді існує — вона створює свої осередки, якщо вона є інструментом реалізації чиїхось амбіцій, однієї людини чи групи, то вона існує лише в київському офісі», — вважає О. Зарубінський.

А на переконання В’ячеслава Кириленка («НУ—НС»), за резонансною проблемою приховано десятки більш важливих проблем, які однак залишаються не вирішеними. Це, зокрема, заборона блокам брати участь у перегонах, дозвіл самовисування для міських голів. Не відповідає демократичним принципам, на думку парламентарія, і спосіб формування місцевих комісій. «Формується вертикаль: ЦВК формує склад ТВК, ТВК — ДВК. Місцеві громади позбавлені впливу на цей процес. Вводиться сталінська норма — правий той, хто рахує голоси, а не той, хто обирає. Оце головне питання», — наголосив нунсівець.

Лідер комуністів Петро Симоненко вважає, що ефективність закону залежить від того, наскільки виборці голосують передусім за свої інтереси, а не інтереси великого капіталу. П. Симоненко зазначив, що КПУ підтримуватиме провладний проект.

Крім того, під час виступів народних депутатів наголошувалося на невиправданому підвищенні ролі ЦВК на місцевих виборах. Після висловлення всіх думок щодо проектів змін до закону про місцеві вибори сесія перейшла до голосування. Так, проект Л. Бірюка підтримало 145 обранців, А. Яценюка — 153. Натомість, сесія 264 голосами за основу і в цілому ухвалила законопроект, підготовлений Олександром Єфремовим. Проект Ю. Кармазіна на голосування не ставився.

Другим питанням порядку денного сесія розглянула проект закону про внесення змін до Закону «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян». Цей проект, за словами заступника міністра фінансів Андрія Кравця, передбачає створення інформаційно-аналітичної системи — Реєстр вкладників заощаджень громадян і Реєстр страхувальників та застрахованих осіб. Проектом передбачається також проведення компенсаційних виплат у готівковій чи безготівковій формі заощаджень громадян через установи Ощадбанку. Втім, на думку бютівця Олега Ляшка, цей законопроект чиста профанація, оскільки ніхто не збирається повертати громадянам їхні заощадження. Щоправда, і представники коаліції у своїх виступах стверджували, що найкращий підхід до цього законопроекту — це повернення його на повторне перше читання. А на думку Юрія Кармазіна, документ взагалі варто викинути на смітник. Зрештою, сесія 249 голосами повернула документ автору законодавчої ініціативи — Кабінету Міністрів на доопрацювання.

Насамкінець сесія заслухала інформацію Кабінету Міністрів про виконання заходів соціального захисту населення у зв’язку з формуванням тарифів на житлово-комунальні послуги та ухвалила відповідну постанову. В ній, зокрема, доручається Кабінету Міністрів забезпечити зменшення розміру обов’язкової оплати за житлово-комунальні послуги, включаючи плату за газ, з 15 до 10 відсотків середньомісячного сукупного доходу для сімей, які складаються з пенсіонерів, інвалідів та дітей до 18 років, а також з 20 до 15 відсотків для інших сімей, у складі яких є працездатні громадяни, та запровадження спрощеної системи призначення житлових субсидій. Крім того, разом з місцевими органами влади, здійснити перерахунок призначених на 1 серпня 2010 року житлових субсидій виходячи з розмірів витрат на оплату ЖКП. Водночас здійснити заходи щодо погашення заборгованості із заробітної плати суб’єктами господарської діяльності за 2008—2009 роки. А також врахувати у проекті державного бюджету на 2011 рік підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, посадових окладів працівників бюджетної сфери з 1 січня 2011 року. До постанови було включено і пропозицію Юрія Кармазіна щодо доручення Кабінету Міністрів вирішити питання встановлення у помешканнях громадян лічильників вітчизняного виробництва для обліку енергоносіїв.

Після цього Голова Верховної Ради Володимир Литвин закрив позачергову сесію. Відкриття сьомої сесії шостого скликання відбудеться на пленарному засіданні 7 вересня.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Думки з приводу

 

Руслан КНЯЗЕВИЧ («НУ—НС»):

— Уже нині «на марші» радикально вплинути на вибори ухвалені зміни не можуть. Бо навіть ті політичні сили, права яких напряму дискредитували певні положення, вміли адаптуватися до виборчого процесу. Маємо випадки, коли, приміром, якогось партійного осередку немає, але людина із цієї партії висувається від іншої політичної сили. Та й узагалі в нас трапляється так, що окремі представники тих чи інших партій одразу після того, як стають, наприклад, міським головою, покидають її лави, депутати в парламенті мігрують тощо. Норма, яка обмежувала б права на вибори певних партій, на мою думку, абсурдна, але вже зараз її зняття радикально не змінює ситуації. А от норма, яка стосується формування комісій, на мій погляд, може ще більше її ускладнити й заплутати. До того ж у законодавстві залишилося положення, згідно з яким будь-які члени комісії можуть виступати від імені всієї комісії. Тобто може бути 2—3 паралельні засідання зі своїми протоколами та рішеннями.

Євген ЦАРЬКОВ (КПУ):

— Більшість ухвалених поправок були технічними. Тобто прибиралися ті моменти, на які парламент в ейфорії від ухвалення цього закону не звернув уваги. Приймалися зауваження і опозиції. Зокрема, поправка Князевича з приводу уточнення терміну досягнення кандидатом 18-річчя на день виборів. Усе решта, вважаємо ми, не має змінюватися. Відкритим залишається питання про право партій, зареєстрованих менше як за 365 днів до виборів, брати участь у перегонах. От, приміром, партія «Сильна Україна» існує з 1999 року. На мою думку, за 11 років можна було спромогтися зареєструвати свою структуру. За великим рахунком, це їхні проблеми. А є ще партії, що з’являються під вибори. Ми вважаємо, що ця норма обмежує передусім право входу у владу бізнес-проектів. Гадаю, прийняті нормальні технічні поправки, і опозиція задоволена цим процесом. Єдине: не хотілося б, щоб бодай одна поправка з’явилася після 11 вересня. Бо це якраз може спровокувати зловживання.

Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ (Блок Литвина):

— Ухвалені зміни до закону про місцеві вибори позитивно вплинуть на результати перегонів. Зокрема, це дасть можливість практично всім політичним силам, які зареєстровані протягом останнього року, взяти участь у виборчій кампанії. Також дуже принципові зміни щодо формування комісій. Це більш чітко визначає процедуру проведення виборчої кампанії. Багато залежатиме від якості підготовки документів. Крім того, кожна політична сила буде зацікавлена в тому, щоб у виборчих комісіях були підготовлені фахівці, які знають нормативну базу. Це дуже важливо.

Сергій МІЩЕНКО (БЮТ):

— Ми не боїмося допустити до виборів демократичні партії і не боїмося конкуренції. Ми за те, щоб був якийсь вибір, а після виборів можна буде об’єднатися з опозиційними силами. Але існує питання формування комісій. Це зроблено, щоб більшість комісій було від коаліції. Але в нашій країні головне не як голосуємо, а хто підраховує. Коаліція каже: ми пішли на поступки. Це профанація. Що було, те й залишилося. Правильно, що допустили партії, які зареєструвалися протягом останнього року, але скільки недемократичних, антиконституційних норм залишилося. Після виборів дізнаємося, яка партія опозиційна, а яка неопозиційна. Після перегонів, переконаний, у місцевих радах об’єднаються так звані опозиційні «підгодовані» партії і партії влади.

Надія СМІЯН,Сергій МЕЛЬНИК.