Упродовж порівняно короткого періоду в суверенному Казахстані пішли в історію два Основні Закони. Однак кардинальні зміни в економіці, політиці, свідомості людей відбувалися так швидко, що стала зрозумілою необхідність прийняття нової Конституції.
Конституція, ухвалена 30 серпня 1995 року, визначила державність, демократичні цінності та суверенітет країни. По закінченні 15 років можна сказати, що всі завдання, які ми перед собою ставили тоді, нам удалося реалізувати. «Казахстанський шлях» одержав визнання в усьому світі. Республіка виконує функцію одного із центрів міжкультурного і міжконфесійного діалогу та приділяє серйозну увагу розвиткові міжетнічної злагоди й міжконфесійного діалогу.
Миролюбна місія Казахстану знаходить підтримку й від інших країн, і міжнародних організацій, включаючи ООН, ЮНЕСКО, ЮСАІД. Перебуваючи в центрі Євразійського континенту і будучи мостом між Заходом і Сходом у діалозі цивілізацій, у країні проходять міжнародні конференції та симпозіуми під егідою «Діалог Схід-Захід», з’їзди світових і традиційних релігій. Так, наприклад, на відкритті Третього з’їзду лідерів світових і традиційних релігій, 1 липня 2009 року, Президент РК Н. А. Назарбаєв виступив з ініціативою оголосити 29 серпня Всесвітнім днем відмови від ядерної зброї. Ця ініціатива знайшла такий широкий відгук серед громадсько-політичних, культурних і ділових кіл країн далекого й близького зарубіжжя, що 2 грудня 2009 року була прийнята резолюція ГА ООН про оголошення 29 серпня Міжнародним днем дій проти ядерних випробувань. Це є визнанням міжнародним співтовариством важливості дати 29 серпня, дня офіційного закриття Семипалатинського полігона, що має історичне значення не тільки для Казахстану, а й для всього людства.
Як відомо, 18 червня 1989 року було прийнято історичне рішення про закриття Семипалатинського ядерного полігона, а через два роки, 29 серпня 1991-го, президент Нурсултан Назарбаєв підписав доленосний указ про його закриття. Цей мудрий крок казахстанського лідера проклав шлях до без’ядерного світу. Нині, коли йде розповзання зброї масового знищення по світу, приклад Казахстану важливий як ніколи.
Перший за 11 років саміт ОБСЄ прийме Астана
Однією з головних оцінок з боку міжнародного співтовариства курсу розвитку Казахстану стало головування в ОБСЄ цього року. Це має історичне й символічне значення. Казахстан — перша країна всього пострадянського простору, Центральної Азії та Азіатського субконтиненту в цілому, з переважно мусульманським населенням, що очолила цю впливову організацію.
Головна мета на посту діючого голови ОБСЄ — сприяння всебічному зміцненню потенціалу й авторитету організації як одного із ключових механізмів безпеки і співробітництва на просторі «від Ванкувера до Владивостока». У своєму програмному зверненні з нагоди вступу Казахстану на пост голови ОБСЄ Нурсултан Назарбаєв виклав пріоритети і принципи головування, що надали потужного імпульсу діяльності
ОБСЄ. На основі цього було забезпечено повноцінну взаємодію з усіма інститутами та підрозділами ОБСЄ, а також уперше за останні п’ять років своєчасне прийняття бюджету організації.
Ми з першого дня акцентуємо увагу на недопущенні виникнення нових розділових ліній на просторі ОБСЄ, розвитку атмосфери довіри і розширенні та зміцненні консенсусного поля з основних питань розвитку організації. Наші устремління символізує озвучений Назарбаєвим девіз головування: «Довіра. Традиції. Транспарентність. Толерантність».
У період головування Казахстан вносить перспективні інноваційні пропозиції. Серед них головною новацією є необхідність проведення цього року саміту ОБСЄ, який не проводився з 1999 року. В результаті 3 серпня п. р. Рада міністрів закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ прийняла одностайне рішення про проведення 1—2 грудня п. р. в Астані саміту ОБСЄ.
Астанський саміт — унікальний шанс продемонструвати світові, що принципи забезпечення безпеки і співробітництва, на яких заснована ОБСЄ, і на початку XXІ століття актуальні й затребувані.
«Шлях в Європу» через... Україну
З метою ефективного головування в ОБСЄ президент Казахстану затвердив програму «Шлях у Європу». Україні в ній приділяється важлива роль як державі, що має вихід на європейські ринки.
Крім того, між нашими країнами багато спільного. Нас об’єднує не тільки економіка, а й культура, ментальність, працьовитість і доброзичливість. Проведення Року Казахстану в Україні в 2007-му і Року України в Казахстані в 2008-му підтвердили важливість і ефективність двостороннього співробітництва. У рамках першого відбулося більш як 200 заходів, у рамках другого — близько 130. А регулярні взаємні візити президентів підтверджують прагнення до активізації двосторонніх відносин. На вересень п. р. намічено офіційний візит Президента Республіки Казахстан Нурсултана Назарбаєва до Києва.
Активно розвивається культурно-гуманітарне співробітництво. За рішенням Київської міськради в Шевченківському районі Києва вулицю Кузьминську перейменували на честь великого казахського мислителя й поета Жамбила Жабаєва, а 2 березня 2010 року КМДА вирішила встановити пам’ятник Жамбилу в парку «Нивки».
Українська діаспора є третьою за чисельністю етнічною групою в Казахстані (за даними останнього перепису населення, що проходив у лютому 2009 року, нині в Казахстані проживає понад 333 тисячі українців). Діють 23 українських національно-культурних центри, видається щотижнева газета українською мовою, що фінансується за рахунок держбюджету. Виходять телевізійні передачі українською мовою, працюють недільні школи, творчі колективи. Плідну діяльність з розвитку мови, культури, національних традицій і звичаїв українського народу здійснює асоціація «Українці Казахстану».
Країна з позитивними темпами зростання
Крім успіхів на міжнародній арені, Казахстан показує гарні результати в економічному секторі. Ми опинилися в «групі прориву» країн з позитивними темпами зростання — за 2009 рік зростання економіки становило 1,1%, у промисловості — 1,7%. Торік ВВП дорівнював 107 млрд. дол. Надходження державного бюджету за 2009 рік становили більш як 23,3 мільярда доларів. Дефіцит бюджету склався у сумі 3,28 мільярда доларів, при запланованому дефіциті 4,4 мільярда доларів.
Станом на 1 січня 2010 року активи Національного фонду становили 30,3 мільярда доларів. Завдяки Нацфонду були не тільки проведені антикризові заходи, а й повернуті державі важливі активи, які ми змушені були продати, коли нам було скрутно.
Казахстану вдалося захистити свою фінансову систему й урятувати системоутворюючі банки, при цьому не залишивши в біді малий і середній бізнес країни. Оперативна реалізація програми «Дорожня карта-2009», що перебувала під особистим контролем глави держави, сприяла соціально-економічному розвитку регіонів республіки.
29 січня 2010 року Нурсултан Назарбаєв представив чергове Послання народу Казахстану: «Нове десятиліття — нове економічне піднесення, нові можливості Казахстану».
Економічне спрямування Послання зводилося до того, що перед казахстанським суспільством стоять масштабні завдання з реалізації Стратегічного плану до 2020 року та програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку країни, в рамках якої буде реалізовано 162 проекти із загальним обсягом інвестицій у 6,5 трильйона тенге (порядком 44 млрд. доларів), а це — більш як 40% від ВВП країни, які дадуть змогу казахстанцям напряму створити понад 200 тисяч нових робочих місць тільки в найближчі три роки.
Разом з тим, Нурсултан Назарбаєв приділив увагу активному розвитку малого й середнього бізнесу, освіті, охороні здоров’я, поліпшенню якості життя, соціального захисту населення, турботі про ветеранів і працевлаштуванню молоді на місцях. Президент зобов’язав бізнес-еліту країни звернути серйозну увагу на фінансування системи освіти.
P.S. Процес державного будівництва безперервний, він триватиме стільки, скільки буде існувати сама держава. Можливо, життя зажадає від нас внесення ще якихось конституційних коректив, які будуть необхідні залежно від веління часу. Але твердо зрозуміло одне — в основі чинна нині Конституція Республіки Казахстан за минулі 15 років довела свою спроможність і ефективність, її головні положення актуальні й досі.
Амангельди Жумабаєв Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні та Республіці Молдова.
