Із досьє «Голосу України»

Микола Харабара розпочав роботу в органах внутрішніх справ (1976 р.) з посади дільничного інспектора міліції Першотравневого райвиконкому м. Чернівці. З 1988 до 2005 року обіймав керівні посади: начальник відділу внутрішніх справ Ленінського району   м. Чернівці, заступник начальника управління боротьби з організованою злочинністю УВС Чернівецької області, начальник Чернівецького міського управління УМВС України в Чернівецькій області, начальник лінійного Управління на ст. Київ-Пасажирський УМВС України на Південно-Західній залізниці, заступник начальника УМВС України в Чернівецькій області — начальник кримінальної міліції.

Після буремних подій 2004—2005 років займався будівництвом і політикою. Був депутатом Ленінської районної ради м. Чернівці та Чернівецької міської ради трьох скликань. Депутат Чернівецької обласної ради від Партії регіонів. Має відзнаку Президента України — орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а також багато відомчих нагород.

Микола Харабара — начальник УМВС у Чернівецькій області. Свою роботу знає добре, отже, громадськість покладає на нього надії на наведення порядку в області. Також М. Харабара дуже вимогливий і до підлеглих, тож міліцейських зловживань помітно поменшало. Професіонали, яких у міліції немало, стверджують, що з приходом М. Харабари управління запрацювало як єдиний механізм. Навіть два старі австрійські годинники, котрі не йшли роками, раптом без ремонту запрацювали...

— Миколо Дмитровичу, ви на посаді головного міліціонера Буковини вже понад чотири місяці, тож мали час та змогу розібратись у ситуації в області. Чи не так?

— Я її постійно відслідковував. Навіть коли не працював в органах. Ситуація напружена, але контрольована. Причиною цього, крім інших факторів, є істотні зміни в законодавстві, які зменшили розмір збитків, завданих злочином, від 700—800 гривень приблизно вдесятеро. Я вважаю, що сьогодні оптимальна сума, після якої має бути порушена кримінальна справа — 300—400 гривень. Збитки менші, ніж 10 доларів, — не ті гроші, через які варто у наших умовах перевантажувати міліцію, прокуратуру, службу безпеки, податкову.

Головним здобутком за ці місяці вважаю те, що вдалося навести лад серед працівників міліції у реєстраційній дисципліні, певною мірою побороти явище, коли співробітники міліції усіма способами уникали реєстрації заяв про злочини. Що, безумовно, пов’язане із згаданими змінами законодавства. Користуючись нагодою, хочу подякувати органам прокуратури, які сприяли цьому. І, зрештою, на це скеровують підрозділи міліції і міністр, і Президент. У нас раніше доходило до того, що на папері повідомляли про 98 відсотків розкриття злочинів. Це ж абсурд! Тим більше в нинішніх умовах. За тих технічних засобів, інтелектуального рівня злочинців, коли половина з них має вищу освіту. Саме щоб уникнути цього, примусити працювати, створюється жорстка вертикаль. Є повідомлення про злочин — воно повинно бути зареєстроване. Зареєстровано — треба розкрити. Маємо два свіжі приклади: смерть колекціонера картин Лібермана, яка виявилась зовсім не природною, і труп у криниці в Кельменецькому районі, де людину зареєстрували безвісті зниклою. Я сподіваюся, що в цих випадках трапилися просто помилки, принаймні, в це хочеться вірити.

Зараз одним із головних завдань, поставлених перед керівниками обласних управлінь, є саме дотримання реєстраційної дисципліни. Я нині бачу, як можна маневрувати технічними, науковими, оперативними засобами, як, виходячи з реального стану злочинності, вживати дійових заходів. До цього саме через відсутність достовірної повної інформації керівник управління такої можливості не мав.

— Тобто сьогодні вже міліцейський вал не гоните?

— Так, але зараз зовсім інший критерій оцінки ефективності роботи правоохоронних органів. За показниками розкриття тяжких і особливо тяжких злочинів. У результаті, якщо минулого року за відповідний період було скоєно 17 вбивств, у поточному лише 7, розбійних нападів було близько 40, нині майже вдвічі менше. І така картина за іншими соціально значущими показниками.

— При вас, Москалеві та ще кількох відомих оперативниках тієї плеяди область була «ментовською». Її обминали заїжджі урки, потім ситуація змінилася. Знову хочете зробити Буковину і Чернівці «ментовськими»?

— А що тут поганого? Чому сюди мають їхати злочинці з центральних, східних областей? Чому тут мають «працювати» бандити з Молдови? Чи нормально, коли до клубів вдираються грабіжники у масках і стріляють у наших дітей? У квітні ми взяли одну з семи серйозних злочинних груп, які працювали на території України. До її складу входили злодії навіть із Челябінської області. Це нормально, що торік скоєно 40 крадіжок із церков? Доходило до того, що громади організовували загони самооборони. Як це характеризує роботу міліції? Половину цих крадіжок уже розкрито. Затримано жителя Полтавської області, котрий збував крадене у Харкові і навіть Бєлгороді. Нині затримано ще одного злочинця, який промишляв у Кіцманському районі. Встановлено, хто обкрадав церкви у Путивльському районі — у колекціонерів вилучено предмети, викрадені з церков. Не важливо, хто є керівником управління — міліція повинна працювати. Ще раз наголошу: ситуація контрольована і такою залишатиметься. Ті напрацювання, авторитет, які мала раніше буковинська міліція, відроджуються і будуть збережені. Нам навіть приємно, що злочинці називають область «ментовською».

— З чого починається головний біль першого опера області Миколи Харабари?

— Насамперед непокоять не ці категорії злочинів, а ті, які роблять населення паракримінальним, які провокують вседозволеність. Це побутові злочини. Справжньої масовості набули крадіжки мобільних телефонів. З десяти крадених мобілок сім ми знаходимо. Раніше чи пізніше. Для цього є відповідна техніка. Як тільки мобілка вмикається, ми її знаходимо, навіть на території інших держав. Ніякі «перепрошивки» не допоможуть. Тому звертаюсь до крадіїв і тих, кому просто сподобався чужий телефон: не грайтеся. Знайдемо обов’язково.

Є декілька випадків викрадення автотранспорту, крадіжок з авто. Переважно крадуть автомобілі «не першої свіжості». Кілька днів тому викрали «сімку», кинули неподалік дискотеки. У таких випадках краще одразу йти до райвідділу здаватися, бо знайдемо і затримаємо. І ще. Як можна зрозуміти людину, котра залишає ключі в дверцятах або барсетку із 40 тисячами гривень на сидінні незамкненої машини? У декого до такої легкої здобичі рука сама тягнеться. До кожного вартового не приставиш.

— Можете зупинитися на якихось гучних справах?

— Сьогодні у розробці три досить серйозні кримінальні справи. Злочини скоєно і за межами області, і за кордоном. Розповідати детальніше поки що не варто. На жаль, серед підозрюваних є й колишні співробітники правоохоронних органів. Напрацювання і результати серйозні. Це доводить, що до роботи повернулися професіонали.

До речі, розкрито всі розбійні напади, у тому числі з використанням зброї, скоєні на території області, жорстоке зґвалтування, яке було у Сокирянському районі. Щодо вбивства колекціонера, про яке вже згадував, усі картини (за винятком двох) знайдені, затримано злочинців з Хмельницького та Кам’янця-Подільського. Ці люди тривалий час мали спільні справи з убитим Ліберманом, переважно стосовно творів сучасних художників. І, очевидно, тоді у них виникла ідея заволодіти його колекцією. Вони співпрацюють із слідством, відтворено події. Тобто справу можна вважати розкритою.

Підрозділи УБОЗ і БЕЗ нині, знов-таки, не розпилюють зусилля на дрібниці. У пресі вже повідомлялося про арешти і затримання керівників досить високого рангу. Займаємось насамперед законністю витрачання коштів, виділених на ліквідацію наслідків повені 2008 р. та використанням бюджетних коштів, які надійшли цьогоріч. Нині за ґратами — колишній начальник управління капітального будівництва ОДА та колишній заступник начальника управління регіонального розвитку. І фігурантів у кримінальних справах на рівні керівних осіб колишніх адміністрацій, думаю, ще додасться. У цьому напрямі тісно співпрацюємо з СБУ, прокуратурою, контролюючими органами. Вважаю, взаємодія є необхідною і корисною для усіх служб. Буквально днями спільно з СБУ затримали групу наркоділків. Вилучено значну кількість екстазі.

Нині серйозно працюємо над проблемами, пов’язаними з виділенням землі у Чернівцях і навколо міста. Проводяться перевірки законності відведення земель під забудову, зокрема в районі села Мигове. Поки що триває перевірка, за результатами якої, впевнений, буде порушено кримінальну справу. Наразі можу сказати, що безпосередньо у лісі було зведено чотири дачі із прокладеними дорогами і комунікаціями, приблизна вартість яких — не менше 200 тисяч доларів. Власників трьох із них уже встановлено — це колишні посадові особи облдержадміністрації. Невдовзі за результатами цієї роботи ми розповімо чимало цікавого. А хто з правоохоронних органів зробив менше, хто більше, не може навіть бути темою обговорення. Головне, щоб чесна людина мала можливість спокійно жити і почувалася захищеною.

— Не можу не зупинитися на непростому для вас 2005-му, коли після помаранчевої революції хтось намагався помститися вам за вірність колишньому главі держави та за чесне виконання професійних обов’язків. Пригадую, звинувачення було смішним...

— Мені, звичайно, неприємно згадувати 2005 рік. Я дуже добре знаю, ким і для чого це робилося. У тому числі — депутатами і людьми в генеральських погонах. Бог їм суддя! Не хочу нікого тут називати, тим більше, що декого вже нема серед живих. Час і люди розставили все на місця. Та справа була шита білими нитками. Треба було всім показати: якщо ми таке з Харабарою зробили, то по вас танком пройдемось. Я повторюю: нікому, незалежно від посад, не служив і служити не буду. Я чесно виконував свої обов’язки за Президента Кучми. Був Президент, була держава, був я — начальник чернівецької міліції. Хтось, напевно, хотів, щоб я з помаранчевим прапором їхав на Майдан і допомагав йому у дерибані чужої власності, але я це робити не захотів. Свій обов’язок розумів, виходячи з присяги народові і Президентові.

Щодо політики. Так, я депутат облради. І вважаю, серед депутатів обласного рівня від Партії регіонів — достойні люди, не замішані в гучних скандалах. Пишаюся, що я серед таких людей, котрі своїм горбом заробили те, що нині мають, і, заробивши, віддають людям. Мені не соромно за колег і власну депутатську діяльність, хай це звучить трохи нескромно. І ще, не раджу деяким політикам думати, що мене можна буде використати якимось чином у політичних іграх. Уже за цей короткий термін в області побували керівники і представники найрізноманітніших політичних сил. Склались, я вважаю, нормальні стосунки з політичними лідерами обласного рівня. Не думаю, що хтось скаже, що відносно однієї або другої партії чи лідера міліція діяла незаконно. Що ж до забезпечення охорони перших посадових осіб держави — це прямий обов’язок правоохоронних органів. До речі, мені імпонує стиль нинішнього голови облдержадміністрації Михайла Папієва, котрий жодного разу не дозволив собі дати команду з політичних мотивів.

Розмовляв Сергій СУЛИМА.