«Сьогодні потрібно говорити не про незалежність, а про взаємозалежність держав. Оскільки нині немає абсолютно незалежних країн. Треба виходити з того, що світ стає дедалі взаємозалежнішим, взаємопов’язанішим, насамперед в економічному плані». Таке зазначив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин в інтерв’ю передачі «Про головне» (Перший національний канал), присвяченій Дню Незалежності України.
«Жодна країна, навіть така успішна і домінуюча, як США, не здатна самостійно розв’язувати проблеми, які постають перед нею», — вважає
В. Литвин. Що стосується політичного суверенітету, то його ознакою, на думку керівника українського парламенту, має слугувати «спроможність, здатність країни самостійно приймати рішення з ключових питань організації свого життя».
Натомість на запитання, чи реальним є політичний суверенітет України, В. Литвин відповів ствердно. А щодо висловлювань, які лунають останнім часом стосовно можливої втрати Україною незалежності, заявив: «Цього не відбудеться». Водночас Голова Верховної Ради України зауважив: «Навіть якщо б у політичної еліти України виникло непереборне бажання комусь здатися, цього не дали б зробити, по-перше, громадяни України, а по-друге — світ».
Україна, на переконання В. Литвина, надзвичайно важлива для світових, а особливо європейських процесів. Він нагадав, що 35 років тому відбулося підписання Гельсінського акта та створення ОБСЄ, й відтоді проблеми демократії, свободи, прав людини вже не є проблемами окремо взятої країни, це вже проблема для всієї європейської і світової спільноти. «Будь-яка країна не може діяти, виходячи зі свого власного его, вона повинна рахуватися з міжнародними стандартами, з міжнародними правилами», — наголосив Голова Верховної Ради України.
Також В. Литвин висловився за те, щоб змінювати життя й водночас неухильно дотримуватися Конституції. Він підкреслив, що ми маємо розуміти: Основний Закон і зміни до нього в нас приймали не під потреби розвитку країни, а під політичні моменти. «Так було і в 1996-му, коли прийняття Конституції незалежної України стало наслідком компромісу політичних еліт, які були представлені в тодішній Верховній Раді України, але той компроміс було досягнуто під зовнішнім тиском — тиском Президента України», — нагадав Голова Верховної Ради, зазначивши, що на той час «це був дуже гарний документ, який відповідав усім принциповим міжнародним стандартам».
Так, вважає В. Литвин, було і в 2004-му, коли внесення змін до Основного Закону стало вимушеним політичним компромісом для того, щоб вийти із глухого кута протистояння у країні. «А відтак ми отримали фактично правові засади для конфлікту — конфлікту політичних інтересів і конфлікту між гілками влади», — сказав він.
На переконання керівника парламенту, українські політики «приречені на те, щоб виробити єдиний узгоджений документ у вигляді чи то нової редакції Конституції, чи то змін до неї, який, по-перше, усував би дуалізм і протистояння, по-друге, відповідав потребам розвитку країни, а по-третє, враховував ті реалії і процеси, які відбуваються у світі». «Я вважаю, що цю роботу потрібно провести без кампанійщини, зробити її прозорою, але водночас результативною, і вона не повинна зупиняти життя країни», — заявив В. Литвин.
Першим і головним надбанням нашої країни за останні 19 років Голова Верховної Ради вважає те, що держава Україна є і буде.
«Це великий позитив, — зазначив керівник українського парламенту. — Що ж до негативу, то він полягає в тому, що Україна досі внутрішньо не облаштована, в ній не створено тих умов життя, за яких кожна людина відчувала б себе впевнено і комфортно». На думку В. Литвина, це значною мірою об’єктивно обумовлено, «бо коли йде будівництво домівки, ти маєш бути свідомий того, що незручності неминучі». Але визначальним, вважає він, є «розуміння, що ти живеш у власній державі, у власній домівці». «Так, вона ще доволі скромна, необлаштована, особливо якщо порівнювати з домівками сусідів, але треба розуміти, що вони мали більше часу на це і злагоджено працювали над цим, як одна сім’я, не з’ясовуючи стосунків, хто вище, хто нижче, хто буде віддавати накази, а хто виконувати», — зауважив Голова Верховної Ради.
За його словами, 19 років — це пошук Україною свого місця власне у себе вдома та у світі. «На превеликий жаль, ми не встигаємо за швидким розвитком світової та європейської спільноти, весь час виконуючи роль наздоганяючого», — зазначив В. Литвин. Ускладнюється, на його думку, це тим, що «ми не цінуємо незалежність і значну частину зусиль витрачаємо на зведення політичних рахунків, на виснажливу боротьбу, яка пов’язана з економічними інтересами, а відтак віддаляє українську перспективу».
Проте якщо порівнювати той етап, який пережила Україна під час свого державного самоствердження і становлення, та аналогічні етапи, які свого часу проходили інші країни, то стає очевидно: ми зробили надзвичайно багато. «Отже, треба визнати, що за загальноісторичними, загальноцивілізаційними мірками процес становлення незалежності в Україні відбувається штатно, — підсумував Володимир Литвин. — Інша річ, що кожна людина хоче добре жити вже сьогодні, але для цього нам усім потрібно бути сконсолідованими і наполегливо працювати».
Ще одне негативне явище нашого життя, на яке Голова Верховної Ради звернув увагу, — звичка вибудовувати країну на суцільній критиці. «Усі критикують усіх. І треба визнати, що влада теж значну частину зусиль витрачає на критику своїх попередників», — зазначив В. Литвин. Раніше, на його думку, це знаходило підтримку в суспільстві, особливо під час виборчих кампаній, але тепер люди вже стомилися від огульної критики.
«Особливо гарно розповідають про те, що в країні все погано, люди, які були при владі вчора чи позавчора. Тоді як їм треба для початку сказати, що зробили вони самі. Вони ж кажуть, що, коли отримають абсолютну владу в країні, тоді будуть мати можливість реалізувати своє бачення прекрасного майбутнього країни. Але я хочу сказати, що абсолютну владу ці та інші політики мати не зможуть. І якщо погодитися з цією тезою, треба погодитися і з таким: потрібно працювати, пропонувати, намагатися реалізувати те, що дасть змогу Україні прорватися в майбутнє, сьогодні, зараз. Але, на жаль, Україна потерпає від одвічного українського взаємопоборювання», — наголосив В. Литвин.
Прес-секретар Голови Верховної Ради України.