Олександр Голуб (фракція КПУ):

— У законі про місцеві вибори є окремі позиції, які треба узгодити якнайшвидше, до того, як розпочалася виборча кампанія. Щоб ЦВК і місцеві комісії могли діяти вже згідно з повністю сформованим законодавством. Тому погоджуюся з тим, що зміни треба прийняти на позачерговій сесії.
Що стосується Конституції. На погляд комуністів, Основний Закон змінювати треба, але розвернути до більшості наших співгромадян, а не до олігархів. Переглянути Конституцію з точки зору зобов’язань держави перед своїми громадянами. Я розумію, що дехто хоче розвернути Конституцію в напрямку, в якому її було сформовано за часів Л. Кучми, коли вона давала надзвичайні, фактично необмежені повноваження Президентові. Гадаю, це помилковий крок. Крок назад. Навряд чи сьогодні він знайде підтримку в суспільстві і навряд чи він буде перспективним для держави.
Михайло Косів (фракція БЮТ):
— Змінювати Основний Закон на ходу нікому — ані Президентові, ані іншим суб’єктам законодавчої ініціативи — не можна. Конституція, яку ми прийняли в 1996 році, не була ідеальною, але була дуже стрункою за своєю структурою. Зміни, внесені в грудні 2004 року, все це зруйнували. Нові зміни не тільки не поліпшать суті Конституції, а й, навпаки, внесуть додаткову плутанину. Треба зробити паузу, провести дуже серйозну наукову роботу разом із спеціалістами, які розуміються на міжнародних конституційних засадах.
Ініціатива щодо проведення позачергової сесії — це добре. Бо в законі, прийнятому наспіх, є норми, які суперечать міжнародному праву. Ніде немає такого положення, як заборона блокам брати участь у перегонах. А те, що територіальні виборчі комісії формують політичні партії, представлені в парламенті, — це кричуще порушення міжнародного права. 
***
Те, що зміни до Конституції стануть однією з топових тем наступного політичного сезону, погоджуються й експерти. Більшість із них переконана, що парламент зможе внести зміни до закону про місцеві вибори. І, таким чином, партії, які зареєстровані протягом останнього року, зможуть брати участь у перегонах.
Посилити повноваження Президента. Президент аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор Жданов в інтерв’ю «Голосу України» висловив думку, що влада та Президент хочуть розширити свої повноваження не політичними домовленостями, а законодавчо. Є три варіанти дій нової влади. Перший — прийняття нової редакції Конституції. Але такий розвиток подій малоймовірний, оскільки потрібна конституційна більшість, якої у коаліції поки що немає. Крім того, і посилення президентської влади в країні може призвести до згортання демократичних надбань. Однак у середовищі політичної еліти циркулює інформація, що через внесення змін до Конституції продовжать повноваження діючого парламенту до 2015 року і тим самим заохочуватимуть голосувати народних обранців. Другий варіант, на переконання експерта, — це проведення всеукраїнського референдуму. Третій — намагання скасувати зміни до Основного Закону через рішення Конституційного Суду. «Тобто мета нової влади — повернутися до моделі 1996 року, коли парламент мав обмежені повноваження, а Президент — повний вплив на формування уряду», — зазначив І. Жданов.
Медіа-технолог PR-групи «Polіttech» Ярослав Макітра також не виключає, що Президент хоче посилити свої повноваження. Щоб мати право розпускати Верховну Раду.
Ослабити опозицію. Президент, запропонувавши внести зміни до закону про місцеві вибори, ніби прислухався до громадської думки. Але це публічна позиція. Насправді, на вибори «запускають» політичні сили Сергія Тігіпка, Арсенія Яценюка, Анатолія Грищенка, щоб роздробити опозицію і створити конкуренцію партії «Батьківщина», переконаний Ігор Жданов.
А скасування норми, яка передбачає участь партій, зареєстрованих за рік до виборів, не виключає Я. Макітра, і є способом нейтралізації Юлії Тимошенко на місцевих виборах.