Нещодавно в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся «круглий стіл», проведений під егідою Відділення історії філософії та права НАН України, на тему «Правове забезпечення домінантних стратегій соціально-економічного розвитку України», присвячений 19-й річниці Незалежності України. У засіданні взяли участь народні депутати, представники уряду та відомі вчені.

Засідання відкрив директор Інституту член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко. У своєму виступі він наголосив на актуальності і важливості системного законодавчого супроводження Нового курсу економічних реформ. Програма економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» ставить перед законотворцями відповідальне завдання — суттєво оновити та вдосконалити правове поле незалежної України. Передбачені Новим курсом 18 базових напрямів розвитку українського суспільства мають бути підкріплені адекватними змінами нормативно-правових актів та розробкою нових законопроектів. Загальна кількість законопроектів та доповнень до чинних законів на сьогодні сягає 128 одиниць.

Перша з доповіддю «Основні здобутки та стратегічні перспективи цивілізаційного розвитку економіки України за роки незалежності» виступила заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики, народний депутат, кандидат економічних наук, доцент Ірина Бєлоусова. Доповідач зазначила: «Економіка незалежної України перебуває сьогодні на лінії цивілізаційного зламу». Квінтесенцію глобалізації становить прискорення потоку чотирьох «і» — інвестицій, інформацій, ідей, інновацій. Саме на цих засадах формується так зване «К-суспільство», тобто суспільство, засноване на перманентно  оновлюваних знаннях, тотальному пануванні інформаційних технологій та системній модернізації. Інноваційна модель суспільного розвитку, підкреслила доповідач, стратегічно опонує звичним принципам та канонам «наздоганяльної економіки». Адже суспільний наслідок «наздоганяючого розвитку» полягає в тому, що через запізнілу імітацію шляху, вже пройденого найбільш успішними країнами, перманентно відтворюється вічне відставання вітчизняної економіки. Країни «наздоганяючого розвитку» спонтанно натикаються на згаслі вогнища минулих науково-технологічних досягнень. Тому Україна зобов’язана практично реалізувати Новий економічний курс. При цьому вища державна влада повинна здійснювати політику жорсткого контролю за неухильною реалізацією запланованих стратегій.

Заступник міністра економіки Василь Марухно підкреслив своєчасність і велику суспільну вагу Нового економічного курсу Президента. Україна — це держава з надзвичайно вигідним географічним розташуванням. У нашій країні діють ефекти масштабу, тобто економіка може розвиватися, спираючись на внутрішній ринок і внутрішній попит. Таких країн у світі небагато. У нас, підкреслив промовець, є повний і самодостатній комплекс: сировина, виробництво, наука, високопрофесійна підготовка кадрів. В Україні чудові традиції в галузі машинобудування, зокрема високотехнологічного машинобудування. Йдеться передусім про розвиток космічних та авіаційних технологій. У нас є розвинуті електронні, військово-промислові, ядерні, енергетичні, суднобудівні, наукові та освітні комплекси. У сфері високих інформаційних технологій Україна також могла б посісти важливе місце в світі.

«Круглий стіл» пройшов в активних дискусіях. Проректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор економічних наук Ігор Лютий акцентував увагу на важливості прийняття Податкового кодексу. Адже чинна в Україні податкова система не виконує навіть свого головного, фіскального, призначення, тобто не забезпечує належне формування державного і місцевих бюджетів у достатніх обсягах. Доктори юридичних наук Олег Зайчук та Ніна Нижник висловили переконання, що Податковий кодекс стане базовим інструментом ефективного впровадження економічних реформ. Однак це стане реальністю за умови, якщо кодекс буде єдиним джерелом податкового законодавства і за своїм консолідуючим впливом перетвориться на «податкову конституцію».

Професор Олександр Кириченко проаналізував питання модернізації банківської системи в контексті Нового курсу Президента. Проблема відновлення платоспроможності фінансово-кредитних установ є однією з ключових, оскільки її нинішній стан перебуває на критичній межі. Одна з причин такої ситуації полягає в тому, що Нацбанк не впорався з наглядовими функціями, завдяки яким вітчизняні банки мали б чітко дотримуватися установлених лімітів і так уникати надмірних ризиків.

Професор Трохим Ковальчук підкреслював необхідність оптимізації адміністративно-територіального устрою України. На його думку, чинний поділ країни на області є анахронізмом радянської адміністративної системи. Наявна сьогодні «область» — практично недієздатна як самостійний суб’єкт. На переконання промовця, назріла ліквідація областей і запровадження такої системи адміністративно-територіального устрою України, в основі якої будуть «краї». Не випадково у назві української держави — корінне слово «край». Поява 8 укрупнених країв замість 24 дрібних областей, по-перше, забезпечить чітку вертикаль виконавчої влади; по-друге, консолідує фінансовий потенціал, що зменшить кількість депресивних регіонів; по-третє, відчутно скоротить бюрократичний апарат, а отже, межі й потенціал корупції.

Підбиваючи підсумки засідання, Олександр Копиленко зазначив актуальність і необхідність таких науково-аналітичних обговорень. Інститут законодавства Верховної Ради України планує й далі продовжувати серію «круглих столів» за цією тематикою, на яких обґрунтовуватимуться правові засади забезпечення Нового економічного курсу, заявленого Президентом України.