Виробництво, яке розмістилось на околиці Дунаївців у колишньому приміщенні «Сільгосптехніки», ось уже кілька років не дає спокою місцевим жителям. Мітинги протестів, пікетувальні намети під воротами виробництва, перекриття автотраси — все це було. Щоразу чиновники, котрі приїжджають на місце бурхливих подій, обіцяють принципово розібратись у справі і нарешті поставити крапку. Однак жодних змін не відбувається.

Тепер представники району розмістили свої намети під стінами ОДА, вимагаючи, щоб влада заборонила діяльність підприємства. Якщо цього не буде зроблено — вони готові до безстрокового пікетування під стінами адміністрації Президента. То що ж змушує людей до таких дій?

Виробництво без дозволу

Коли ТОВ «Центр інноваційних технологій» розпочало виробництво теплоізоляційних плит з екструдованого полістиролу, точно сказати важко. Бо тривалий час його представники стверджували, що в цеху взагалі жодне виробництво не налагоджено. Однак жителі прилеглих територій стверджують, що вони одразу відчули важкий сморід паленої гуми. А вже за кілька місяців після того почали спостерігати, що і дорослі, і діти частіше хворіють. Тоді громадські активісті й забили тривогу, вимагаючи прибрати виробництво з території райцентру.

От тільки переважна більшість їх тверджень ґрунтувалась на особистих враженнях та спостереженнях. Тому сказати точно, наскільки шкідливим для життя і здоров’я людей, безпеки навколишнього середовища стало нове виробництво, було і залишається доволі проблематично. Правда, після заяви до міліції провели певні дослідження працівники місцевої районної лікарні. Після того, як лікарі обійшли будинки поблизу «Сільгосптехніки» і провели медогляд майже півсотні осіб, вони офіційно зафіксували, що на обліку з гіпертонічною хворобою перебувають 115 чоловік, але вперше підвищення артеріального тиску виявлено майже у двох сотень. Крім того, на обліку з хронічним бронхітом і бронхіальною астмою — чотирнадцять хворих. А вперше із скаргами на захворювання звернулось 320 перевірених.

Безсумнівно, факти не надто оптимістичні, однак чи могли вони свідчити, що проблеми зі здоров’ям у людей виникли саме через шкідливе виробництво?

Правоохоронці вирішили, що ні. Ну а про те, що ці дослідження жодним чином не змогли переконати представників ТОВ, вже й говорити не доводиться. На всіх зустрічах із громадою вони твердили своє: або випуск продукції взагалі не відбувається, або виробництво відповідає всім нормам природоохоронного законодавства, і жодних заборон з цього приводу немає. А на підтвердження надавали свої документи.

Сертифікат без підписів

Василь Гандзюк (на знімку), котрий є одним із ініціаторів руху за припинення виробництва, демонструє всім охочим під стінами ОДА ксерокопію сертифіката відповідності, виданого інспекцією ДАБК у Хмельницькій області, про відповідність об’єкта проектній документації, вимогам держстандартів, будівельних норм і правилам та підтверджує його готовність до експлуатації. Здавалося б, саме цей документ є одним із головних, що дає право на роботу підприємства. Але варто роздивитись зворотну сторону, щоб піддати його сумнівам. Свої підписи на погодження у ньому так і не поставили заступник голови виконкому Дунаєвецької міськради та представники районної СЕС. Мало того, сам сертифікат видано лише у квітні цього року, тоді як активісти воюють із «Центром інноваційних технологій» вже два роки поспіль.

На підтвердження правильності своїх дій ТОВ надало також звіт Інституту гігієни та медичної екології, в котрому зазначено, що документ є обґрунтуванням та підставою для отримання висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи МОЗ. Він не заперечує, що в результаті роботи виробництва джерелом забруднення повітря є шкідливі домішки стиролу, тальку, фреону та антипірину. За вказаних потужностей щорічні викиди у повітря оксиду вуглецю та стиролу становитимуть відповідно 125 та 175 кілограмів. Але начебто на межі санітарної зони відбувається таке розсіювання цих шкідливих речовин, що вони не загрожують навколишньому середовищу. Крім того, у звіті зазначено, що для поліпшення захисту повітря від забруднення передбачено низку організаційно-технічних заходів, серед яких — герметизація обладнання. А запиленість повітря і вміст шкідливих речовин на робочих місцях не повинні перевищувати встановлених санітарних норм.

Але чи справді не перевищують? У постанові Дунаєвецького РВ МВС чітко зазначено, що в грудні 2008 року державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку, під час якої встановлено, що у ТОВ відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферу, виробниче приміщення не обладнане устаткуванням та пристроями для очищення викидів, крім того, відсутній погоджувальний проект реконструкції приміщення, в якому здійснюється виробництво.

Як видно, погляди на один і той же цех із столичних, обласних та районних кабінетів зовсім різні. Чому? І кому вірити в цій ситуації?

Влада без сили

Жодна із сторін, на жаль, не надала переконливої аргументації як щодо правильності, так і законності своїх дій. І це не тільки не розв’язало конфлікту, а привело до ще більшої соціальної напруженості.

Наприкінці 2008 року головним держінспектором з охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області приймається рішення про тимчасову заборону господарської діяльності «Центру інноваційно-будівельних технологій» з виробництва теплоізоляційних плит. Через рік державним екологічним інспектором в області складено акт про опечатування орендованого приміщення. Однак вже через місяць громадські активісти склали свій акт про те, що на підприємстві начебто відновлено виробництво. Тоді сесія Дунаєвецької міськради прийняла рішення про зупинку виробничої діяльності ТОВ. Але чомусь дуже швидко зробила крок назад, давши рішенням виконкому «Центру інноваційно-будівельних технологій» дозвіл на проектно-кошторисну документацію.

При цьому і виробничники вирішили не здаватись: з’явилися документи, яких раніше бракувало, підприємство щільно закрило і поставило під охорону всі двері, заборонивши вхід не тільки представникам громадськості, а й різним перевіряльникам. Уже цьогорічного квітня міська сесія знову повернулась до питання, наполягаючи на виконанні попереднього рішення про зупинення виробництва та скасування рішення про дозвіл. Затим вже й депутати районної ради підтримали міську владу, прийняли звернення до голови ОДА про закриття екологічно небезпечного виробництва.

Цілком логічно, що у розв’язанні проблеми влада таки повинна була б сказати своє рішуче слово. Але цього поки що не сталось. Як повідомили в ОДА, поки що немає формальних підстав для закриття виробництва. А кілька справ щодо цього перебувають у судах, тож до прийняття рішень навряд чи хтось втручатиметься в події. Така поміркованість у рішеннях і діях була б обґрунтованою, якби хоча б у когось на руках були такі документи щодо забруднення навколишнього середовища, котрим могли б довіряти всі. Однак громадські активісти не довіряють експертам, запрошеним фірмою. Самі ж вони не готові взяти на себе такі витрати. Не виступила з подібною ініціативою і жодна із гілок місцевої влади. То про яке справді об’єктивне рішення суду може йтися, коли реальних доказів небезпечності виробництва та вимірів забруднення досі немає?

А коли так, то всі страхи протестувальників можна звести хіба що до техногенного синдрому, коли більше лякає невідомість, ніж справжня реальність. Але від цього страх не стає меншим. Навпаки, «захворюваність» починає переростати в політичну лихоманку. Адже, пікетуючи, дунаївчани звернулись до представників усіх партій з проханням підтримати їх. Той, хто перший подасть руку допомоги чи принаймні зробить намагання, отримає чималий шматок електорального пирога напередодні виборчих перегонів.

От тільки чи принесе користь така передвиборна акція? Врешті-решт, дунаївчани прагнуть одного: чистого повітря і безпечного довкілля. Чи готовий хтось реально допомогти їм у цьому?

Фото автора.