Міністерство економіки оприлюднило проект урядової постанови про затвердження квот на зернові в обсязі 2 мільйони 510 тисяч тонн. Відповідно до документа, за межі держави можна буде вивезти 1,5 мільйона тонн пшениці, мільйон тонн ячменю, а також 10 тисяч тонн жита. Розподіл квот для видачі ліцензії на експорт здійснюватиметься «на підставі заявки суб’єкта господарської діяльності, що подається Мінекономіки протягом 15 календарних днів після опублікування на його офіційному веб-сайті інформації про початок реєстрації заявок». Постанова має набрати чинності з 1 вересня 2010 року.
«Щодо кукурудзи, — прокоментував ситуацію перший заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник, — питання не стоїть, ріпак теж не обмежується. Після того, як зберемо кукурудзу, додатково також ухвалюватиметься рішення: чи будуть квоти і на неї. Чому? Ви ж розумієте, що несприятливі природно-кліматичні умови серйозно вплинули на розвиток усіх сільськогосподарських культур, зокрема і кукурудзи».
Треба сказати, зазначив Сергій Мельник, «ми не забороняємо експорт, ми вдаємося до тимчасових обмежень. Норми СОТ передбачають, якщо є проблеми з продовольчою безпекою, держава може вводити певні обмеження... Як і інші країни світу роблять». І уточнив: «Квоти запроваджуються до кінця календарного року, тобто до 31 грудня. Після того, як ми посіємо озимину, коли закінчимо збирання кукурудзи, підіб’ється баланс, тоді буде прийнято ще додаткове рішення. Але не секрет, що сьогодні в орному шарі грунту в переважній більшості областей відсутня волога...»
Натомість Українську зернову асоціацію наміри адміністративного втручання на ринку зерна неабияк стурбували. В оприлюдненому зверненні до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова асоціація закликає «не допустити зернової кризи в державі, що є житницею Європи...» Адже «1,1 млн. тонн зерна знаходиться у портових елеваторах, 400 тис. тонн уже завантажено на кораблі і 360 тис. тонн знаходяться у залізничних вагонах». І це збіжжя, переконані зернотрейдери, «необхідно відпустити» за межі держави без жодних квот.
«Оголошений... обсяг експортних квот є безпідставно низьким, унаслідок чого його запровадження може призвести до вкрай негативних наслідків для ринку та України в цілому. Зокрема, призведе до падіння закупівельних цін, що негативно вплине на виробників зерна і може спричинити суттєве зменшення обсягів посівів зернових у наступному році».
Українська зернова асоціація закликає уряд «не запроваджувати жодних обмежень на експорт зернових до 15 вересня... аби дати можливість компаніям-експортерам відвантажити хоча б те зерно, що знаходиться у вагонах, портових елеваторах та на кораблях».
Тим часом на спільному засіданні ради Аграрного союзу України та Асоціації фермерів і приватних землевласників окремі сільгоспвиробники взагалі просили уряд утриматися від квотування експорту зерна, вважаючи, що такий крок «призведе до різкого зниження цін на зазначену продукцію на внутрішньому ринку». А «ситуацією скористаються зерноторгові компанії, які скуплять зерно за зниженими цінами, які не покривають витрат на його вирощування, а згодом реалізують на зовнішньому ринку за надзвичайно сприятливими сьогодні цінами на цю дефіцитну продукцію, отримавши значні суми надприбутків». Водночас «вітчизняні товаровиробники за кожну тонну недоотримають від 300 до 500 гривень, або в сумі близько 16 млрд. гривень».
