У новому законі про місцеві вибори надто багато політики. Так вважає міський голова Запоріжжя Євген Карташов. Ми з ним зустрілися одразу після сесії міськради.
— Як міському голові робота нинішніх депутатів?
— Чудово — бо під кінець каденції вже всі вони як рідні. Адже нарешті досягнуто взаєморозуміння, відомі всі позиції тощо. Тому із тривогою очікуєш, хто прийде до сесійної зали після виборів.
— Нові депутати цього разу пройдуть за новим законом.
— Так, і говорити про цей документ можна цілий день, а можна обійтися одним реченням: «Пропозиції Асоціації міст України, щоб депутат не ховався в списку, а відповідав сам перед своїми виборцями, не враховані». Однак закон є закон, і посадові особи місцевого самоврядування обов’язково забезпечать його виконання у повному обсязі.
Тривожить лише те, що під розмови щодо деполітизації місцевої влади, якій частіше за все доводиться розв’язувати рутинні питання комунального господарства, завтра ми отримаємо не менш політизовану раду. Де до того ж буде й партійний міський голова. Йому, звичайно, комфортно працюватиметься, коли в сесійній залі він матиме 80 відсотків однопартійців. А коли буде 50 на 50? Коли все залежатиме від одного-двох голосів? А як за такої дуже партійної ради приймати «непопулярні рішення» — хто за них готовий відповісти? А чи політична доцільність взагалі не зашкодить городянам?
Про що я кажу? Починаючи з літа 2009 року (розпал кризи) Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) був готовий надати Запоріжжю, як надійному партнерові, дуже вигідний кредит загальною сумою у 15 мільйонів євро. Чому надійний? Бо співпрацюємо з банком понад 10 років щодо фінансування реконструкції інфраструктури нашого «Водоканалу». Навіщо кредит? Та під проект енергозбереження для побудови одразу трьох когенераційних станцій на котельнях міста. Про що йдеться? Та про те, що наші звичайні котельні стануть ще й електростанціями. Сумарно на 17 МВт теплової енергії та 14 МВт електричної. Тобто забезпечать електроенергією не тільки 90 відсотків потреб комунального концерну «Теплові мережі», а ще й у літній період передаватимуть 40 МВт своєму головному кредиторові — «Водоканалу». Термін окупності проекту — чотири роки.
Що вимагалося від міста? Сесія міськради мала лише дати згоду на кредит. Однак двічі документ ставився на голосування і двічі провалювався. Бо збиралися йти на вибори ще 30 травня і думали так: «Такий вигідний кредит! То це ж Карташов матиме чудові бонуси на виборах! А у нас свій кандидат»...
До кредиту, звичайно, ще можна буде повернутися, але втрачено час. А головне, на таких умовах грошей навіть від ЄБРР ми вже не отримаємо. Ось така вийшла політика.
Записав Леонід СОСНИЦЬКИЙ.
Запоріжжя.
