Якби свого часу Любов Семенюк (на знімку) не проявила характеру і волі вирватись із полону стереотипів, що, мовляв, для інваліда — тільки й світу, що у вікні та на обійсті батьків, можливо, туга заїла б її. Однак проста дівчинка із села Томашгород Рокитнівського району вирішила не коритися долі, а відтак опинилась у Рівному. І не одна, а зі своїм чоловіком Федором, до якого доля теж не була прихильною, наділивши інвалідністю.Ця дружна пара підтримує один одного у хвилини радості й суму. Ось і Федір радів за дружину, котру разом з її тренером Андрієм Демчуком вшанували у Рівненській ОДА як справжню зірку спорту. Та й є за що: вона повернулася з Малайзії бронзовою призеркою чемпіонату світу з пауерліфтингу серед спортсменів з порушенням опорно-рухового апарату.
— Цією перемогою Любов Семенюк виборола ліцензію на участь у Параолімпійських іграх, котрі відбудуться 2012 року в Лондоні, — каже Василь Кучер, керівник обласного центру інвалідного спорту «Інваспорт», де ось уже десять років тренується спортсменка. — Люба — наша гордість. Вона майстер спорту міжнародного класу з пауерліфтингу, багаторазова чемпіонка і володарка кубків України, триразова чемпіонка Європи. А 2006-го посіла третє місце на чемпіонаті світу.
Чоловік, Федір, теж причетний до успіхів дружини, бо не лише піднімав їй дух і налаштовував на перемогу, а й щодня по кілька разів, щоб Люба потрапила на тренування, звозив її на інвалідному візку з другого поверху малосімейки, де вони мешкають. А це йому, інваліду, ой як непросто.
Керівники «Інваспорту» розповідають, що не раз зверталися й до нинішнього міського голови Рівного Володимира Хомка, і до його попередника з клопотанням обміняти помешкання Любові Семенюк на квартиру на першому поверсі, звідки вона могла б з меншими зусиллями потрапити на вулицю, але, на жаль, і досі це питання не вирішено. То, може, хоч зараз, напередодні місцевих виборів, керівники міста підуть назустріч подружжю інвалідів, які не скорилися долі і мужньо долають спортивні вершини, додаючи іміджу Рівному та нашій країні?
