Три способи отримати заробітну плату, яку вам заборгували

То що робити, якщо ця проблема зачепила саме вашу сім’ю — скласти руки та уповати на закінчення кризи і поліпшення економічної ситуації в країні чи все-таки виявити активність і спробувати повернути те, що зароблено вашою працею. Для тих, хто обирає другий варіант, пропонуємо три можливі шляхи вплинути на свого працедавця та змусити його виплатити належну вам зарплату.

Спосіб перший — зверніться до територіальної інспекції Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці). Це орган, що діє у структурі Міністерства праці та соціальної політики й має низку повноважень з перевірки та контролю за своєчасною оплатою праці як на державних, так і на приватних підприємствах, незалежно від їхньої спеціалізації чи чисельності штату. Відповідно до вашого письмового звернення державний інспектор праці може провести перевірку на підприємстві та в разі наявності заборгованості в оплаті праці надати керівнику підприємства припис про усунення порушень. Також інспектор уповноважений накласти на недобросовісного керівника штраф у розмірі від 510 до 1700 гривень. У разі, якщо адміністрація підприємства буде нехтувати вимоги державного інспектора, штраф може бути накладено неодноразово, аж до повного погашення заборгованості у зарплаті.

Звернення та скарги ви можете надсилати на електронну адресу Держнаглядпраці (dnp_kіev@ukr. net) або на адресу Мінпраці (вулиця Еспланадна, 8/10, місто Київ, 01001) з позначкою «Для Держнаглядпраці». Відповідно до Закону «Про звернення громадян» вам повинні відповісти протягом одного місяця.

Другий спосіб змусити повернути заборговану вам заробітну плату, це звернутися до прокуратури зі скаргою про порушення ваших законних прав. Прокурор може відвідати підприємство та витребувати необхідні документи для перевірки порушення законодавства про працю. За результатами перевірки прокурор може надати припис про усунення порушень закону або одразу звернутися до суду по захист ваших прав. Крім цього, прокурор уповноважений порушити проти керівника підприємства, який допустив заборгованість в оплаті праці, кримінальну справу за статтею 175 Кримінального кодексу. За безпідставну невиплату заробітної плати більш як за один місяць ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу від 8500 до 17000 гривень, виправними роботами або навіть позбавлення волі на строк до двох років. Якщо ж у діях керівника буде встановлено нецільове використання коштів, призначених для оплати праці, термін ув’язнення може сягнути п’яти років.

Скаржитися потрібно до місцевої прокуратури (міської, районної чи районної в місті). Якщо на вашу скаргу не реагують належним чином, звертайтеся до обласної прокуратури, далі — до Генеральної прокуратури. Як і в першому випадку, відповісти вам повинні не пізніше одного календарного місяця.

І, зрештою, третій спосіб — це звернутися з позовом до районного суду за місцем вашої реєстрації або місцезнаходженням підприємства, де ви працюєте. Для цього необхідно підготувати позовну заяву, в якій зазначити строк, протягом якого ви не отримували заробітну плату, а також суму, яку вам заборгувало підприємство. Строк та розмір заборгованості розраховується з першого дня заборгованості по день подачі позову до суду. Пізніше, якщо судовий розгляд затягнеться, а розмір заборгованості у зарплаті збільшиться, позовні вимоги можна буде уточнити.

При підготовці позовної заяви ви можете збільшити розмір ваших позовних вимог, помноживши суму заборгованості на індекс споживчих цін на товари та послуги. Індекс споживчих цін визначається щомісячно Держкомстатом та у відсотках відображає те, як змінилися ціни в поточному місяці стосовно попереднього. Ознайомитися з індексами споживчих цін можна на сайті Держкомстату — www. ukrstat. gov. ua. Для зручності наводимо відповідну інформацію за останній рік у таблиці:

Індекси споживчих цін за останній рік стосовно попереднього місяця

Крім цього, у позовній заяві ви можете вимагати від адміністрації підприємства відшкодувати моральну шкоду, заподіяну у зв’язку з неотриманням заробітної плати та неможливістю забезпечувати нормальне життя собі та своїй сім’ї (це право передбачено статтею 237-1 Кодексу законів про працю). У позовній заяві обов’язково зазначте, які саме наслідки неотримання заробітної плати завдали вам моральної шкоди. Серед таких можуть бути моральні страждання пов’язані із:

— необхідністю позичати гроші у сусідів, що принизило честь і гідність та вплинуло на стосунки з оточуючими людьми;

— неможливістю оплатити відпочинок та оздоровлення дітей;

— неможливістю вчасно вносити кошти в рахунок погашення кредиту;

— неможливістю забезпечувати нормальне технічне обслуговування автомобіля, що змушувало постійно турбуватися за власну безпеку та безпеку оточуючих тощо.

До позовної заяви необхідно додати копію позовної заяви для відповідача, а також документи, що підтверджують ваші трудові відносини з відповідачем та вказують на наявність заборгованості у виплаті заробітної плати. Такими документами можуть бути:

— витяг з трудової книжки з відміткою відповідача про прийняття на роботу;

— довідка з місця роботи про те, що ви оформлені та працюєте на підприємстві;

— копія наказу про прийняття на роботу;

— довідка бухгалтерії про наявність заборгованості у заробітній платі;

— копії відомостей про отримання заробітної плати та розрахунок заборгованості, підготовлений самостійно.

У разі, якщо працедавець відмовляється надавати вам котрийсь із документів, зазначте про це в позовній заяві. Пізніше, вже під час розгляду справи в суді, ці документи можна буде витребувати у примусовому порядку (згідно зі статтею 137 Цивільного процесуального кодексу).

Загалом порядок подачі позову про стягнення заробітної плати максимально спрощений. Так, вам не потрібно буде сплачувати судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Строк розгляду справи за законом не може перевищувати двох місяців (за виняткових обставин — двох з половиною місяців).

Процедура стягнення заробітної плати у судовому порядку може бути набагато простіша, якщо вам вдасться зібрати всі документи, що підтверджують заборгованість (довідку з бухгалтерії, витяг із трудової книжки, копію наказу про прийняття на роботу тощо). У цьому разі ви зможете звертатися до суду не з позовною заявою, а із заявою про видачу судового наказу. Така заява за своїми формою та змістом майже у всьому відповідає позовній заяві.

Після подання заяви та документів, що безперечно підтверджують вимоги, суд у триденний строк, без жодних судових засідань чи виклику сторін, видає судовий наказ в якому зобов’язує боржника сплатити заборговану суму. Якщо боржник не заявить про скасування судового наказу, через тринадцять днів він набирає чинності та є підставою для примусового стягнення заборгованості у заробітній платі.

Вирішуючи, чи подавати вам позовну заяву чи заяву про видачу судового наказу, врахуйте, що вимагати відшкодування моральної шкоди можна лише в позові.