До редакції «Голосу України» приходять сотні листів від громадян передпенсійного віку. Хвилює їх одне: невже в Україні, й правда, піднімуть планку виходу на заслужений відпочинок?

«Чула, що Міжнародний фонд, який видає Україні кредити, вимагає, щоб у нас було збільшено пенсійний вік для чоловіків до 65 років, а для жінок — до 60. Як же так? Ми ж не доживемо до цієї пенсії. Здоров’я не дозволить. Невже державні чиновники не розуміють?..» — пише нам Галина Максимова із Дніпропетровська.

Занепокоєність читачів виникла не на порожньому місці. Питання підняття планки пенсійного віку в країні дискутується не перший рік. Наскільки це злободенно для України, чи здатні наші громадяни дожити до пенсії й чи можна обійтися без підвищення пенсійного віку? Із цими запитаннями «Голос України» звернувся до Елли Лібанової, директора Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ.

— Якщо не зняти політичну складову в цьому питанні, то його краще й не порушувати, — упевнена Елла Марленівна. — Солідарна пенсійна система побудована за принципом фінансової піраміди. Вона будувалася тоді, коли кожне наступне покоління було за чисельністю більше, ніж попереднє. Тобто тих, хто працює, було істотно більше, ніж пенсіонерів. Починаючи із середини 60-х років минулого сторіччя, середньостатистична жінка в Україні перестала народжувати стільки дітей, щоб було достатньо для заміщення чисельності попереднього покоління. Відповідно, пенсійна піраміда почала набувати форми ромба. Тому сьогодні в Україні 5-річних дівчаток менше, ніж 75-літніх жінок. Підвищення пенсійного віку — це єдина можливість урівноважити кількість платників страхових внесків і кількість одержувачів пенсій. Це не питання Міжнародного валютного фонду, це не питання міжнародного Світового банку. По-іншому збалансувати це співвідношення неможливо.

— Людей хвилює, що після виходу на пенсію не залишиться часу пожити. Чи вистачить в Україні демографічного потенціалу для підвищення пенсійного віку?

— Давайте розглянемо показники середньоочікуваної тривалості життя по досягненні пенсійного віку. Цей показник передбачає ризики смертності винятково в пенсійному віці й свідчить лише про те, скільки в середньому проживе людина після виходу на пенсію. Середня тривалість життя жінок при досягненні пенсійного віку в Україні перевищує 23 роки, у чоловіків — 14 років. Це дуже мало, особливо для чоловіків. Але, хоч як це парадоксально, ці показники приблизно відповідають тривалості життя на пенсії в розвинених країнах. Тільки там на пенсію чоловіки йдуть в 65—67 років, а жінки — в 60—62 роки. Такі пенсійні привілеї, як у нас, зустрічаються рідко. Влада просто змушена або скасувати систему пенсійного страхування й перейти на фінансування Пенсійного фонду з держбюджету, або встановити такі параметри, щоб система могла існувати.

— В Україні багато категорій громадян, які йдуть на заслужений відпочинок і в 40, і в 45 років...

— Таких умов дострокового виходу на пенсію, як у Росії, Україні та Білорусії, у світі практично немає. Цивілізована держава, як правило, не завдає здоров’ю свого громадянина такої шкоди, щоб достроково відправляти його на пенсію. А якщо таку шкоду й було ненароком завдано, то людина йде на пенсію по інвалідності. Наприклад, трудова діяльність балерини закінчується в 40 років. Але це зовсім не означає, що вона повинна одержувати пенсію на 15 років раніше, якщо пенсія виплачується за солідарною системою. Танцювати балерина після сорока не може, але цілком ще може працювати за іншою спеціальністю. Потрібно скасовувати й підвищені пенсії. Але це, хочу зазначити, не виправить нашої піраміди, не виправить демографічної ситуації. Наші жінки занадто мало народжують, щоб виправити перекоси пенсійної піраміди...

— Тож скільки наша жінка має народити?

— Щоб фінансова піраміда, на якій тримається Пенсійний фонд, стала економічно доцільною, потрібно, щоб кожна жінка народила по 2,5 дитини (зрозуміло, у статистичному вимірі). Поки що цей показник перебуває на рівні 1,5. При цьому хочу зазначити: у жодній країні Європи середньостатистична жінка більше двох дітей не народжує. Тому я дуже скептично ставлюся до того, що в нас народжуватимуть більше. В жоден із прогнозів навіть не закладається показник 2 дітей на одну жінку. 1,7 — це межа.

Якщо пенсійну піраміду не почати «перебудовувати» уже зараз, то нинішні 5-річні дівчатка по досягненні пенсійного віку зможуть одержувати за солідарною системою пенсію в розмірі 20% від заробітку. Сьогодні коефіцієнт заміщення перебуває на рівні 52%, і то тільки завдяки постійним дотаціям із держбюджету. Нині щорічні дотації на покриття пенсійних витрат становлять більш як 13 млрд. грн., а пенсійна казна досягла 18% ВВП. Це черговий «світовий рекорд».

— У Грузії пенсійний вік було збільшено одномоментно, в одну ніч, одразу всім на 5 років (до 65 років — для чоловіків і до 60 років — для жінок). Чи можливий такий варіант в Україні?

— Для України «грузинський варіант», однозначно, неприйнятний. По-перше, це несправедливо стосовно людей. А з другого боку, потрібно дати можливість ринку праці адаптуватися до нової пропозиції. Ідеальним для України був би варіант поетапного підвищення пенсійного віку. Спочатку для жінок — до 60-літнього віку. Якщо за цей час покращаться показники тривалості життя чоловіків, то поступово підняти до 62 років усім. Як демограф я вважаю, що чоловікам сьогодні не варто збільшувати пенсійний вік. Віковий проміжок від 40 до 67 років у чоловіків ми називаємо «бермудським трикутником». У цьому віці вмирають близько 22% чоловіків. І якщо ми різко збільшимо працездатний вік, є ризик розширити тимчасові рамки «бермудського трикутника». Ми можемо втратити більшу половину чоловіків передпенсійного віку. Я б зараз чоловіків не чіпала. Занадто великі ризики пов’язані з їхньою смертністю.

— Як думаєте, населення готове до такого кроку?

— Пенсійні реформи в жодній країні не були популярні. Очікувати, що населення радітиме з цього приводу — не варто. Але дуже важливо, щоб люди розуміли: якщо цього не зробити, буде значно гірше. Ми можемо відкласти підвищення пенсійного віку ще на 5 років, дотації з держбюджету зростуть. Зрештою, ми опинимося перед вибором: або заморожувати пенсії, або збільшувати стартові внески на пенсійне страхування. Куди їх ще збільшувати, я, чесно кажучи, не знаю. Реально — немає іншого виходу. Всі демографічні обґрунтування для цього є: в Україні можна підвищувати пенсійний вік. Ніхто не збирається робити це різко. 

Замість P. S. Тепер ви знаєте позицію науковців з цього питання. До речі, на пострадянському просторі пенсійний вік не піднімали тільки в Росії, Україні та Білорусії. Після розпаду Союзу кожна суверенна держава шукала свій рецепт оздоровлення пенсійної піраміди. Завдання — непросте: збалансувати бажання населення і можливості держави. В Естонії, наприклад, цей баланс знайдено на позначці 63/58 (чоловіки/жінки). Яким цей баланс буде в Україні? Слово — за депутатами Верховної Ради...

Записала Ірина ШАТРОВА.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).