Спекотний останній місяць літа, схоже, стане для наших громадян холодним душем. Про це потурбується уряд, занепокоєний питанням «Де взяти грошей?» Він вирішив брати нас, поки ми тепленькі й у відпустках. Грошей на проживання обіцяє підкидати Міжнародний валютний фонд. Натомість хочуть, щоб населення більше платило за природний газ. Тугіше затягти паски доведеться з 1 квітня наступного року. Як зазначено в Меморандумі між МВФ і Україною, газ подорожчає для нас одразу на 50 відсотків. Хоча, нагадаємо, він уже піднявся в ціні не далі як з 1 серпня. Тож яблуко від яблуні, в цьому разі нинішній уряд від колишнього, недалеко падає. Згідно з документом, надалі ціни змінюватимуться щопівроку, поки вартість газу для всіх категорій не зрівняється із ціною імпорту. Тож зарплати й пенсії середньостатистичних громадян навряд чи встигатимуть за комунальними тарифами.

До речі, чи то під вибори в місцеві ради — а, може, так збіглося, тільки за наші «газові» права в лавах політиків уже розгорілася неабияка боротьба. В окремих облрадах депутати категорично вимагають не підвищувати ціну на блакитне паливо. І полетіли звернення до Президента, Кабміну й Національній комісії регулювання електроенергетики... Те, що тарифи повернуть, — це навряд чи. А погаласувати привід є...

Наразі ще. У наших владних кабінетах про бабусь все-таки не забули. Україна пообіцяла МВФ підвищити пенсійний вік і провести масштабну пенсійну реформу. Причому, зазначається в меморандумі, «пенсійні реформи розпочнуться наприкінці 2010 року й передбачатимуть скорочення можливостей для раннього виходу на пенсію, збільшення на 10 років кваліфікаційного періоду для одержання права на повну пенсію та уніфікацію пенсійного віку для чоловіків і жінок на рівні 60 років».

І на закуску — про хліб насущний. Через зниження валу зернових, меншого, ніж торік, урожаю країна недоодержить відсотки економічного зростання по сільському господарству. Держкомстат і так змушений констатувати: в Україні за 7 місяців скоротилося виробництво сільгосппродукції на 0,6% порівняно з аналогічним періодом 2009 року. Падіння виробництва сталося за рахунок сільгосппідприємств, де воно становило 4,7%, стверджує статистика.

Передумови до збільшення ціни на хліб на рідних теренах очевидні. Запроваджена Росією заборона на експорт зерна підхльоснула зростання світових цін на нього, заразом збільшилися і наші. Так, на початку липня тонна пшениці коштувала 1,1—1,2 тисячі гривень, нині просять по 1,6 тисячі грн. Раніше Агрофонд, який формує державні запаси колосових, не поспішав їх купувати, а нині — сільгоспвиробники не поспішають продавати. Тож утримати ціни на продукт № 1 — завдання для влади не з легких... Зростання цін на газ, тарифів на житлово-комунальні послуги плюс майбутнє підвищення пенсійного віку. Подорожчання буханця в цьому ряді негативів для населення — уже занадто. Особливо «хлібне» питання болюче для регіональної влади — напередодні виборів до місцевих рад.

Щоб уникнути дефіциту колосових в Україні в не дуже врожайному році, уряд, швидше за все, запровадить і в нас тимчасові обмеження вивезення пшениці за кордон. Цікаво, що й трейдери замість сумувати, пропонують те саме. Це дозволить їм, посилаючись на форс-мажор, розірвати невигідні закордонні контракти. Кабмін поки що вагається, схоже, побоюючись проблем при одержанні наступних траншів кредиту від МВФ. Причому тут важливо не «переборщити». Адже сільгоспвиробник витратився, посіяв, потерпів від негоди, тепер за рахунок «злету» ціни має відбити вкладене. До того ж на носі — осінній засів, коли потрібні гроші. Чи не краще, якщо держава дасть сільгоспвиробникам самим заробити, а не вишукуватиме мільярди гривень «для допомоги селу»? Може, вигідніше відпустити ціни на хліб. Нехай паляниця «Українського» коштуватиме не 3,20, а на гривню дорожче. А нужденним надавати адресну допомогу. Якщо ж заборонити експорт зерна — це потягне ціни нагору на світовому ринку й обвалить на внутрішньому. Аграрникам такий поворот невигідний — надлишки колосових виявляться не затребуваними.

Утім, треба рахувати, шукати золоту середину...