Кілька селян села Дягова Менського району цього року залишаться без сіна. Річ у тім, що їхні пайові сіножаті розташовані поблизу лісового масиву. Таке сусідство виявилося досить проблемне: власник дерев почав вирубку вільх. Але все спиляне вивіз з лісу і склав на полі поряд з ним. Так йому було зручніше. Дягівські пайовики незабаром збагнули, що без їх дозволу на їхній землі заготівельники накидали сотні стовбурів. Тим часом, схоже, спиляне майже на п’яти гектарах просто забули.
Коли ми приїхали на цю земельну ділянку, картина постала гнітюча. Майже три гектари добротної сіножаті були «поховані» спиляними стовбурами дерев. Деякі з них так сховалися між густою травою, що треба уже чимало докласти зусиль, аби їх визволити із того полону. Протягом кільканадцяти місяців спиляний ліс мок, підгнивав у низині, заростав. Важко сказати, чи тепер він і придатний для промислової переробки. Адже вільха — цінне дерево. Місцеві кажуть, що заготівельники забрали кращі стовбури, а гірші залишили просто неба. Виходить, вони нікому не потрібні?
— У цьому віддаленому куточку моя родина має 1,5 гектара землі для заготівлі сіна, — каже водій фермерського господарства Микола Щербина. — Я наймав техніку, аби викосити траву. Але сьогодні навіть звичайною косою робити це небезпечно. Адже дерева, гілки лежать то там, то там. Що, я ще повинен займатися очищенням пайової землі від лісу? Навіщо мені такі затрати?
Про безгосподарське ставлення до лісу, землі селяни написали в сільраду, Менську райдержадміністрацію.
— Це справжнє неподобство, — зазначив сільський голова Микола Бурка. — Уже з минулого року пайові наділи були зайняті. Ніхто не питав у їх власників дозволу про використання земельних ділянок. Просто самочинно розпорядилися селянською землею на свій розсуд.
Він повідомив, що у свою чергу звернувся у вищестоящі органи для вжиття відповідних заходів.
Керівник дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Менарайагролісництво» Валерій Науменков підтвердив, що мають спиляний ліс за Дяговою.
— Ми думали вивезти його взимку, але великі сніги завадили, — сказав він.
Однак уже стільки часу минуло після зими!
Керівник «Менарайагролісництва» пообіцяв за два тижні вирішити проблему із очищенням земельних ділянок. Прикро тільки, що це буде робитися після нагадування преси і досить запізно. Власники наділів навряд чи зможуть уже отримати повноцінні корми для худоби. Хто компенсує їм втрату сіна?
Та й територія поблизу державного заказника місцевого значення «Чамарове» зазнала зухвалого «набігу», від якого ще довго оговтуватиметься тамтешня екосистема.
Чернігівська область.
На знімках: водій Микола Щербина: «На моїй землі чиниться свавілля...». Лісоповал на сіножаті.
Фото автора.
