На Дніпропетровщині до судів щороку надходять тисячі позовів як від платників податків, так і від органів податкової служби. У середньому на один позов припадає сума, що перевищує мільйон гривень.
Переважна більшість конфліктів, вважають фахівці, виникає через неузгодженість норм законів та інших регуляторних актів.
Голова ради Дніпропетровського територіального відділення Асоціації платників податків України, кандидат економічних наук, заслужений економіст України Борис Навроцький переконаний:
— Причиною масових звернень до суду є саме недосконалість чинного законодавства, а не високий податковий тиск. Адже через бюджет в Україні перерозподіляється третина валового внутрішнього продукту — це далеко не найвищий показник, порівняно з іншими державами.
Перші спроби створити Податковий кодекс були ще в середині дев’яностих років. Однак цього не сталося, тому й маємо такі проблеми. На-приклад, до законів про податки на додану вартість та на прибуток підприємств (ці податки дають 65 відсотків надходжень до Державного бюджету України від області) внесено сотні поправок, а кількість підзаконних актів і полічити важко. Все дуже заплутано.
Не можна сказати, що проект Податкового кодексу, прийнятий Верховною Радою у першому читанні, цілковито прояснює ситуацію, — він викликав багато критики, але сам факт, що його почали розглядати і всенародно обговорювати, вже є позитивним. Філософія законопроекту зрозуміла: зниження ставок основних податків, з одного боку, і посилення контролю за їх сплатою — з другого.
Питання, пов’язані з проведенням перевірок, прописані у проекті кодексу детальніше, ніж у чинному законодавстві. Однак є нові норми, які вимагають уточнення. Зокрема, надання податківцям прав запрошувати платників податків або їх представників до податкових інспекцій для перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства, а також право «обстежувати житло громадян або іншу власність фізичної особи (з письмового дозволу власника житла чи іншого володіння або за рішенням суду), якщо воно зазначене в реєстраційних документах як зареєстроване місцезнаходження платника податків або використовується таким платником для отримання доходів». Якщо не вказати підстави для згаданих запрошень і обстежень, можливі зловживання з боку податківців.
Голова державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, кандидат економічних наук, заслужений економіст України Сергій Шинкаренко підтримує керівника громадської організації, яка захищає права платників податків:
— Якщо кількість судових позовів поділити на кількість податкових інспекцій (в області їх 27) і на кількість робочих днів у році, то вийде один позов на інспекцію в день. Добре, що конфліктні ситуації вирішуються в судах, — це є ознакою правової держави, — але і кількість справ, і суми вже виходять за межі здорового глузду. Ми б мали тішитися з того, що виграємо 97 відсотків справ (як за кількістю, так і за сумами), але не тішимося, бо ні нам, ні платникам податків ця багатомісячна судова тяганина не потрібна — третину ВВП перерозподілити через бюджет можна набагато спокійніше.
Щодо оскарження рішень, то краще це робити шляхом подання апеляцій. Кількість скасованих повідомлень-рішень в останні роки коливається від 10 до 20 відсотків — цей показник у кілька разів вищий, ніж відсоток виграних платниками справ у судах. Отже, механізм апеляційного оскарження рішень є досить ефективним. У проекті Податкового кодексу передбачається заміна діючого нині триступінчастого механізму оскарження на двоступінчастий. Тобто, якщо зараз платник спочатку має оскаржувати рішення у тій інспекції, яка його прийняла, а лише потім звертатися до ДПА в області і до ДПА України, то, згідно з проектом, перша скарга подаватиметься відразу до обласної ДПА. Результатом впровадження цієї норми буде прискорення розгляду скарг. До речі, й зараз тривалість досудового оскарження рішень менша, ніж судового.
Критика, яка звучить на адресу нового проекту, значною мірою стосується збільшення повноважень податкових органів. Я вважаю, що принципово нового тут нічого немає, бо вже зараз податківці мають великі повноваження. Приміром, у складі служби є податкова міліція, співробітники якої мають такі само права, як і їхні колеги з Міністерства внутрішніх справ. У проекті ці повноваження лише конкретизовані. Наприклад, чітко сказано, що податкові органи мають право «проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій».
Для чого вводиться така норма? Щомісяця двадцять тисяч реєстраторів розрахункових операцій, які належать десяти тисячам суб’єктів господарювання Дніпропетровщини, фіксують понад 3,5 мільярда гривень. Відповідно ПДВ становить майже 600 мільйонів (шоста частина). Ця сума є еквівалентною місячним надходженням до місцевих бюджетів області. ПДВ, який платить кінцевий споживач, не відразу потрапляє до бюджету, а проходить довгий шлях (до речі, у проекті багато уваги приділено тому, щоб зробити його прозорішим).
Отож порушення законодавства під час розрахунків за готівку виявляє кожна із п’ятисот перевірок, які здійснюються щомісяця. Однак нині законодавчо не встановлений механізм їх проведення. Виявити порушення, тобто побачити, що продавець не провів операцію через касовий апарат і не видав чек, можна лише щось купивши у нього. Тому дискусії про те, мають чи не мають податківці право робити закупки, я вважаю безпідставними.
Є надія й на зменшення, з прийняттям нового кодексу, зловживань у податковій сфері. Лише цього року за матеріалами відділу внутрішньої безпеки при обласній ДПА порушено двадцять кримінальних справ стосовно податківців за різні службові злочини.
Записала Тетяна КОЛЯДИНСЬКА.
