Із колективним листом до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради України звернулися професори Донецького національного університету, лауреати Державної премії України, заслужені працівники освіти, заслужені працівники науки і техніки. Автори звернення просять скасувати указ про звільнення з посади ректора університету Володимира Шевченка. Як повідомляв «Голос України», керівника найбільшого донецького вузу звільнено несподівано у зв’язку із завершенням терміну контракту. Причини незадоволення ректором міністр освіти і науки Дмитро Табачник, який приїздив до Донецька і зустрічався із колективом університету, не пояснив.
«У липні 2010 року закінчився термін контракту Володимира Павловича Шевченка щодо його роботи на посаді ректора. Конференція трудового колективу Донецького національного університету одностайно висунула його кандидатуру на посаду ректора на наступний термін. Він успішно звітував на кадровій комісії Міністерства освіти. Вибори ректора повинні були відбутися у вересні, — йдеться у колективному листі. — Несподівано і, за нашим переконанням, абсолютно невиправдано і несправедливо наказом міністра освіти і науки України Шевченко був відсторонений від виконання своїх обов’язків».
Викладачі просять скасувати указ та призначити заплановані вибори. Автори зазначають, що Володимир Шевченко чимало зробив для становлення і розвитку класичного університету в індустріальному краї: «Увесь колектив добре пам’ятає, що саме під керівництвом В. П. Шевченка ми пережили найскладніший період в історії університету — 90-ті роки, коли фактично вища школа була покинута напризволяще і виживали самостійно хто як міг. Завдяки організаторському таланту нашого ректора в університеті були збережені найцінніші науково-педагогічні кадри, не була втрачена жодна наукова школа, плідно працювала аспірантура і докторантура, незважаючи на багатомісячні невиплати стипендій і зарплат з боку держави. Воля ректора В. П. Шевченка, віра в нього тоді допомогла багатьом теперішнім відомим науковцям і викладачам не опинитися на узбіччі життя або за межами України в пошуках кращої долі».
Своє обурення висловила і низка громадських організацій області, серед яких — обласні організаці Всеукраїнського товариства «Просвіта», Всеукраїнського товариства політв'язнів і репресованих, Союзу українок, обласне товариство імені Олекси Тихого, а також осередки деяких політичних партій. У колективному листі події навколо університету названі «брутальною розправою». До речі, Володимир Шевченко не є членом жодної з партій. В області висловлюють припущення, що саме така політична незалежність могла стати причиною звільнення ректора.
