Заповідне місто Кам’янець-Подільський. Ніхто сьогодні не скаже, який у нього вік. Єдиний спосіб знайти відповідь — розкопки.
Торік та позаторік поруч із науковцями копали студенти Національного університету імені І. Огієнка. Цьогоріч в одних шурфах із відомими археологами, такими як Лариса Виногородська (старший науковий співробітник Інституту археології НАН України), працювали члени Малої академії наук. Три десятки майбутніх фахівців уперше в житті доторкнулися до культурних шарів та артефактів на території Старої фортеці.
Літня школа для обдарованих дітей «Лідер» Хмельницького територіального відділення МАНУ зібрала з усіх районів школярів, котрі до цього займалися «віртуальною» археологією. Вони готували наукові праці історико-краєзнавчого напряму, але користувалися не результатами розкопок, а книгами та Інтернетом. Декада на справжніх розкопках, та ще й у знаменитій фортеці, буквально перевернула життя цим дев’яти- та десятикласникам.
Чимало зусиль до організації першої школи доклали директор обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді Григорій Гончарук та його заступник Марина Мукомела. Юні дослідники провели також теоретичні й практичні заняття з науковцями Хмельницького та Кам’янець-Подільського національних університетів, Острозької академії, побували на екскурсіях у Хотині, Бакотському скельному давньоруському монастирі, в «Печері Вертеба» тощо.
— Якщо чесно, — розповіли навперебій кілька «першопрохідців» з МАНУ, — спочатку робота з лопатами під палючим сонцем та дощами видалася не вельми привабливою. Але коли ми побачили те, що видобули із землі пані Лариса, працівники музею Руслан Йолтуховський та Петро Болтанюк, дуже загорілися і вже не хотіли додому.
Можливо, саме ці хлопці дадуть відповідь, хто і коли заснував древній Кам’янець. Потрібна постійно діюча археологічна експедиція — щонайменше 50 тисяч гривень щороку. Також місто потребує розробки спеціальної програми археологічних досліджень (їх ведуть спонтанно).
Кам’янець-Подільський.
Фото автора.
