Ой, знову революція! Так обізвали ласі на сенсації й малообізнані колеги надання столичним школам статусу юридичної особи. З 1 вересня у директорів з’явиться черговий головний біль, а у батьків — привід розщедритися на законних підставах.
Начебто це «ноу-хау» — не підняте зі скрині рядно, що тхне нафталіном. Наче ніколи не було в одинадцятирічках бухгалтерії й керівник не розпоряджався самостійно бюджетними коштами.
Ах, так, вводяться платні послуги. А їх не було хіба? Не платили батьки за ремонт школи, заняття дітей у гуртках, секціях і на факультативах; перебування в групах продовженого дня, прибирання класу й охорону школи?
Що? Почім?
Гуртки, секції — до 400 грн./рік
Група продовженого дня — 250—500
Факультативи — 150—200
Прибирання класів, ремонт школи — 500—1000
Охорона — до 1000
Серветки, пакети для сміття, туалетний папір тощо — до 70 грн./рік.
А ще харчування... А ще навчальне приладдя, підручники, посібники...
Так у чому новизна, запитується. Вічні інвестори одержуватимуть квитанції й, звичайно, суворо контролюватимуть якість надаваних послуг. А ще без батьків адміністрація не зможе встановлювати ціни на послуги, проситиме добро на закупівлю обладнання, радитися де й коли замінити унітаз, шиферину...
Добре-то як! Але не чи узаконюємо ми побори, даруйте, платну освіту? Чи не простіше й не справедливіше внести відповідні зміни в Конституцію?
