Підтримку шукай, але й сам не зівай!

Днями у двох селах Дунаєвецького району підписано угоди про співпрацю ініціативних груп з Фондом сталого розвитку «Стара Волинь». Одне з них — Маліївці. Небагато знайдеться на Дунаєвеччині сіл, здатних змагатися з Маліївцями мальовничістю та непересічною історією: археологічні пам’ятки, починаючи від палеоліту, давньоруське городище, скельний монастир... А найцікавіше — побудована у 1788 році резиденція графа Орловського, зведена в стилі раннього класицизму, та англійський романтичний парк (архітектор — Доменіко Мерліні, паркобудівничий — Діонісій МакКлер, садівник — Клігер). Нині в палаці — дитячий обласний протитуберкульозний санаторій «Світанок». А колись в його бенкетній залі гриміли бали — Орловські славились як одна з найзаможніших шляхетських родин Поділля. У розкішно оздоблених кімнатах — величезна бібліотека, картинна галерея, рідкісна нумізматична колекція, архів, що містив листування польських королів з римськими папами. У дворі поміж мармурових скульптурних груп гуляли пави, у парку росли рідкісні дерева, жебоніли струмки й фонтани. У роки революції Ксаверій Орловський встиг вивезти більшість цінних речей до Одеси, а звідти — морем до Марселя. Селяни рознесли меблі, розгромили винні погреби, розібрали на камінь мисливський павільйон «Грецькі руїни». І лише завдяки тому, що в палаці розмістилася лікарня, Малієвецький палацово-парковий ансамбль уцілів. Громадські активісти знайшли в Польщі нащадка Орловських — графового правнука Каспера Красіцького. Він приїхав до України із кузеном, графом Міхалом Собанським. Розповів, що прадід Ксаверій важко переживав розлуку з Поділлям. Правнук графа хотів би влаштувати в палаці музей, передати туди експонати, хоча й проти дитячого санаторію нічого не має. Перейнявся він й ідеєю впорядкування парку, розвитком туристичного маршруту до Малієвців.

Підбадьорені словами Каспера Красіцького, маліївчани взялися шукати ресурси і в рідному краї. І знайшли! У селі тепер, при фінансовій підтримці Фонду «Стара Волинь», діятиме інформаційний центр, що допоможе популяризувати малієвецькі принади, згуртує громаду навколо відродження історико-архітектурних цінностей. Підписано угоду просто біля малієвецького водопаду та озера (на фото), які також потребують впорядкування, але сільрада не має на це коштів. А якби й мала, то не може вкладати їх у відродження ансамблю, бо він — за межами села. У райради до цього теж не доходять руки. А маліївчани переконані, що саме ці їхні цінності дадуть поштовх до розвитку села, створення туристичної інфраструктури та нових робочих місць. Серед активістів підприємець Юрій Заяць, директор школи Олександр Онищук, сільський голова Анатолій Муха, колекціонер Ігор Черкизюк та голова громадської історико-культурної організації «Малієвецька спадщина» Анастасія Донець. Нині обговорюється питання про можливість передачі водопаду та озера в оренду «Малієвецькій спадщині». Це дало б змогу залучати кошти з недержавних джерел для проведення потрібних робіт. Фонд «Стара Волинь» та започаткований ним «Корпус волонтерів для сільських громад України» допомагатимуть маліївчанам у подальшій роботі.