Проект Податкового кодексу містить досить прогресивні кроки, але на тлі відверто одіозних норм, які справедливо спровокували масове невдоволення серед бізнесу та громадян, вони залишилися поза увагою. Проаналізувавши зміст проекту кодексу, можемо виокремити низку значних позитивних зрушень податкової системи, які зафіксовані в ньому та корелюють з ключовими завданнями економічної політики зростання. Водночас більшість позитивних нововведень містять низку аспектів, які частково або повністю девальвують весь їхній позитивний потенціал, а тому повинні бути доопрацьовані.
Скорочення кількості податків і зборів
Замість 28 загальнодержавних та 14 місцевих податків та зборів (далі — податків), що закріплені Законом України «Про систему оподаткування», проектом Податкового кодексу пропонується запровадити — відповідно — 19 та 5 податків. При цьому до 2015 року скасовано буде ще один державний та два місцеві збори, тож кількість державних місцевих податків становитиме 18 та 3 — відповідно.
Скорочення кількості державних податків та зборів можна записати в актив уряду. Проте з системи оподаткування було вилучено ті податки, які фактично не функціонували або не створювали фіскального тиску на економіку, а лише перерозподіляли кошти в напрямі підтримки окремих галузей.
Досить суттєво були скорочені місцеві податкові платежі.
Зниження податкового тиску на економіку
Важливою позитивною ініціативою проекту Податкового кодексу стало зниження фіскального тиску на економіку. Водночас необхідно скасувати наступні суперечливі позиції проекту Податкового кодексу в питанні зниження податкового тиску.
По перше, — відсутність системності та послідовності в питаннях зниження податків. Класична теорія ефективного оподаткування стверджує, що для досягнення максимального позитивного ефекту зниження ставок має супроводжуватися скороченням податкових пільг. Водночас за різкого зниження ставок ПДВ та податку на прибуток уряд значно розширює перелік пільг, звільнень та преференцій, особливо в рамках спеціальних податкових режимів. Вважаємо за необхідне чітко визначитися зі стратегією скорочення податкового тиску на економіку.
По-друге, — досить сумнівним з точки зору доцільності є положення стосовно зниження ставки ПДВ. У кожній країні світу є перелік податків, на яких лежить фіскальна функція. В Україні фіскальну функцію виконує передусім ПДВ, тому його зниження буде мати наслідком досить значне падіння доходів бюджету по статті «податкові надходження». Оскільки уряд хоче дати стимул для розвитку бізнесу, зниження ставки ПДВ до 17 % в умовах гострого дефіциту ресурсів має вигляд не зовсім раціонального рішення.
Громіздкість документа. Проект кодексу адсорбував практично все чинне податкове законодавство. Багато аспектів характеризуються надмірною деталізацією, тоді як документ подібного масштабу має визначити «правила гри».
Надмірно широкі повноваження державної податкової служби. Ключовою проблемою кодексу є значне розширення повноважень податкової служби. Значну частину актуальних проблем можна усунути за допомогою «вбудовування» відповідних механізмів в законодавче поле, натомість проект кодексу надає перевагу варіантам вирішення проблем, які потребують активної ролі податкової служби.
Широке поле для адміністративного втручання уряду у функціонування податкової системи. Зокрема, до повноважень Кабміну кодексом віднесено визначення порядку надання та повернення до бюджету інвестиційно-інноваційного податкового кредиту, формування переліку видів власного виробництва, які звільняються від оподаткування, формування Державного реєстру підприємств, установ та організацій, які здійснюють розроблення, впровадження та використання енергозберігаючих заходів та енергоефективних проектів, прибуток яких частково звільняється від оподаткування, затвердження переліку платних послуг, для надання яких необхідно придбавати торговий патент тощо. Крім того, уряд залишає за собою право фактично самостійно визначати ставки транспортного податку, цільової надбавки до вартості газу, електричної та теплової енергії, рентних платежів. Досвід України дає привід остерігатися того, що окремі компанії отримають додаткові преференції від уряду.
Звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Запропонована в урядовому проекті Податкового кодексу реформа спрощеної системи оподаткування різко зменшить інтерес підприємців до її застосування. За формального збереження даного інституту кодексом пропонується запровадити такі обмеження, які роблять його недоступним і нецікавим для підприємців, що займаються бізнесом, а не наданням дрібних побутових послуг.
Заморожування ставок окремих податків на нинішньому рівні. Для багатьох ставок, виражених у твердих величинах, передусім — акцизного податку та плати за користування природними ресурсами, з наступного року передбачається їх індексація. Уряд вважає за доцільне збереження податкового навантаження на нинішньому рівні.
Незавершеність реформування системи оподаткування господарської діяльності, пов’язаної з експлуатацією природних ресурсів. В даному питанні уряд обмежився лише низкою локальних змін. Водночас в нинішніх умовах саме реформування системи ресурсних та екологічних платежів має стати одним із пріоритетів в рамках розробки проекту Податкового кодексу. Це один із небагатьох доступних уряду інструментів, за рахунок якого можливо збільшити доходи бюджету, не посилюючи тиск на перспективні високотехнологічні галузі економіки.
Не реалізовано наміри уряду щодо оподаткування предметів розкоші. В процесі роботи на проектом кодексу з нього вилучено податок на нерухомість. Також у податковому кодексі відсутній новий податок на розкіш чи розширення групи підакцизних товарів за рахунок предметів розкоші. В даному контексті варто розглянути питання доцільності включення до цього переліку предметів розкоші, передусім ювелірних виробів.
Олексій МОЛДОВАН, завідувач сектору грошово-фінансової стратегії Національного інституту стратегічних досліджень.