Деякі політичні сили почали нагадувати про себе виборцям ще навіть до того, як новий закон про вибори до місцевих рад був опублікований у пресі, а відтак набрав чинності. Сьогодні, схоже, вже запізно говорити про його плюси чи мінуси — вибори набирають обертів. І на Рівненщині також.
Загалом згідно із новим законом у місцевих виборах на Рівненщині мають право брати участь 139 партійних організацій. Усі вони, як і вимагає згаданий закон, були зареєстровані на місцях за рік до виборів. Однак на теренах регіону про багатьох уже й забули — переважна більшість із них «паперові», оскільки нічим не проявляють своєї активності. Згадана норма закону про участь у перегонах тих партій, які мають річний «стаж» реєстрації, залишає поза грою у битві за владу більшість «молодих» політичних проектів, зокрема, «Фронт змін» Арсенія Яценюка. А «Сильна Україна» Сергія Тігіпка зможе позмагатись за мандати лише кількох, зате «стратегічно» важливих рад — Рівненських обласної та міської.
Тим часом на політичних теренах області фактично у фаворі Партія регіонів, яка зараз обіймає виконавчу гілку влади в усіх районах, БЮТ (він тепер воліє себе називати, як раніше, «Батьківщина», оскільки в місцевих виборах не передбачено участі блоків, а лише політичних партій), члени якого очолюють представницьку владу, а також мають чимало депутатів в обласній і районних радах. Мають свої фракції у радах різних рівнів і «Наша Україна», «народники» Володимира Литвина, УНП.
Що стосується «Нашої України», то її на вибори, схоже, поведе колишній голова Рівненської ОДА, а нині народний депутат України Віктор Матчук. Не виключають, що він боротиметься за те, щоб мати фракції в обласній та Рівненській міській радах. А що Віктор Матчук уміє грати на політичному полі, засвідчили в 2008 році результати позачергових виборів міського голови Рівного, коли на цю посаду прийшов підтримуваний ним та адмінресурсом Володимир Хомко, раніше «розкручений» УНП.
Новий закон про вибори до місцевих рад, який не передбачає участі у виборах блоків, а лише політичних партій, практично знівелював підписану ще в січні 2008 року Рівненською обласною організацією УНП та ВО «Свобода» спільну декларацію про створення блоку «УНП-Свобода» на наступних виборах до місцевих рад, яку вони мотивували ідеологічною спорідненістю та подібністю програмних засад обох партій. У зв’язку з цією нормою закону стараються бути на слуху й «Батьківщина» та Народна партія, які більше відомі за брендами БЮТ і Блок Литвина.
Хоча й УНП після трагічної загибелі Василя Червонія переживає не кращі свої внутрішньопартійні часи, все ж напередодні місцевих виборів нагадує виборцям про себе організацією різноманітних гучних акцій, окремі з яких таки мають загальносуспільне значення, як от: пропозиції владі організувати громадські слухання щодо добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС та обговорення проекту Податкового кодексу. Є серед акцій УНП і протестні. Тим паче, що уряд дав їй для цього й карти в руки — підвищення тарифів на газ, а звідси — й на тепло та гаряче водопостачання. Остання малолюдна акція під стінами ОДА з цього приводу, судячи з того, як вона проходила, справляла враження, що її організаторам потрібно було не стільки почути пояснення про причини підвищення тарифів, скільки отримати резонанс. Але ж серед організаторів цієї акції були люди, які свого часу вже працювали у виконавчій владі й ніякими конкретними справами себе не проявили, а теж тішили людей обіцянками. Обіцяли, скажімо, відновити льонарство, роботу льонокомбінату в Рівному, але віз і нині там...
Підвищення тарифів — безпрограшна тема для політичних партій напередодні місцевих виборів, котру, як і очікувалось, не розігруватимуть тільки ліниві. Безумовно, пересічним громадянам — потенційним виборцям це підвищення ой як не до душі, бо зробить їх, хоч би як заспокоювали нас чиновники, ще біднішими. Нових підвищених тарифів можуть не затвердити ради (а в них на Рівненщині більшість мають політичні сили, які називають себе опозицією). За такого перебігу подій вони мають запропонувати інший варіант, одним із яких могло б бути покриття різниці в цінах і тарифах за рахунок місцевих бюджетів, що, звісно ж, нереально, особливо в умовах економічної кризи... Звичайно ж, і Партії регіонів буде важче на місцевих виборах здобути більше депутатських місць через те саме підвищення тарифів. Якими аргументами її висуванці боротимуться за голоси виборців, покаже час.
Зовсім утопічними видаються прогнози обласних керівників УНП про те, що в Україні можлива «третя революція» (заяву про це вони направили в ЗМІ). Справді, люди невдоволені рівнем життя, втомились від постійних політичних збурень, розчарувались у багатьох політиках, але в казки про революції більше не вірять. Тож хоча б на місцеві вибори прийшли проголосувати. Згадаймо той самий 2008 рік, коли на позачергові вибори міського голови Рівного із зареєстрованих у списках трохи більш як 185 тисяч виборців прийшло тільки 78 тисяч рівнян... Будемо сподіватися, що 31 жовтня виборці області будуть активнішими. Можливо, до цього їх спонукатиме повернення до мажоритарного принципу вибору до сільських і селищних рад, сільських, селищних і міських голів.
У нинішніх виборах є ще один важливий нюанс: повернення до змішаної системи голосування автоматично зменшує кількість місць у партійних списках, які є прохідними. Відтак можна очікувати, що чимало політиків з амбіціями робитимуть «подвійну ставку»: паралельно балотуватимуться як за списком, так і за мажоритарним округом. Десь таки пощастить. Щоправда, «мажоритарка» — справа витратна: хоч як крути, а доведеться думати про інвестиції в округ. Але що робити, якщо в списку, приміром, ти — на почесній четвертій позиції, а твоя партія, скажімо, може «провести» в раду лише двох-трьох депутатів?..
Тим часом відбуваються засідання постійних комісій Рівненської обласної ради, на яких депутати обговорюють кількісний склад своїх наступників. А остаточне рішення з цього питання буде прийняте 12 серпня на сесії облради.
— Пропонується такий само, як зараз, кількісний склад депутатів обласної ради — вісімдесят чоловік. Половина з них буде обрана за мажоритарною системою, половина — за партійними списками. Згідно із законом, кожна адміністративна одиниця області (а на Рівненщині 16 районів і 4 міста обласного значення) повинна мати рівне представництво в раді, у нашій області — по дві особи, — каже заступник голови Рівненської обласної ради Валентин Крока. — Згідно з новим законом про місцеві вибори обласна рада має також затвердити кількісний склад районних і міських рад. Формуючи відповідні рекомендації, обласна рада намагалася врахувати побажання місцевих рад. Пропонуватимемо затвердити склад депутатів районних рад за принципом: по два депутати від кожної сільської ради.
Рівне.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
