На мій погляд, загалом саме таким виявився липень. Екстремальним, бо немилосердна спека, зливові дощі та повені стали справжнім викликом для економіки й людей. Виснажливим, бо на цьому тлі погіршувалися не лише економічні очікування та споживчі настрої, а й надії на реформаторські здібності коаліційного уряду. Спустошливий, бо підписання меморандуму з МВФ і одержаний кредит на фініші місяця довели борг країни до критичної межі. Але не все так похмуро.
Як кипів корпоративний чайник
...Навіть при тому, що заступник міністра економіки Валерій Мунтіян попередив, що другої хвилі фінансової кризи, швидше за все, не уникнути, й буде вона ще більш спустошлива, ніж перша. Буде, якщо тільки споглядати, як воно поверне на Заході або Сході. А тим часом профіцит платіжного балансу країни, стабільність курсу гривні та не по сезону жвава активність у корпоративному секторі економіки.
На рівні підприємств ділова активність вирувала, як вода в киплячому чайнику. Ось лише деякі прикмети. ВАТ «Турбоатом» підписало протокол про наміри до багатомільйонних контрактів на постачання устаткування на Ростовську АЕС у Росії. Це, вважай, гарантія робочих місць. Донбаська паливно-енергетична компанія (ДПЕК) домовилася про інвестування в обладнання для двох державних шахт («Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит») навзамін поставок сировини. Причому основна частина коштів профінансує капітальне будівництво й закупівлю очисного та прохідницького обладнання, що дасть змогу підготувати до кінця року 30 нових лав. Добрі новини надійшли з авіасалону в англійському Фарнборо, де також підписано багатомільйонний контракт на поставку літаків Ан-158. Під завісу державні виконавці заарештували майно меткомбінатів «ІСД», які завинили близько 1,5 мільярда гривень групі «Метінвест». Легко помітити, що хоч так, хоч так, а імпульси ділової активності, всупереч її природному зниженню у відпускний період, виникали під впливом активізації україно-російського співробітництва. Як на мене, у третьому й четвертому кварталах ця тенденція ще посилюватиметься. І гірше з економічними показниками, ніж у другому кварталі, коли зростання ВВП уповільнилося більш як удвічі проти першого кварталу, вже не буде. Я вважаю Європейський банк не помиляється, прогнозуючи зростання ВВП за підсумками року близько чотирьох відсотків. Запорукою економічного зростання у другому півріччі стануть здобутки у машинобудуванні й торгівлі, яка займає в структурі ВВП щонайменше 15 відсотків. Але на пристойний рівень приватного споживання, як показав липень, годі сподіватися. Про це свідчить навіть той факт, що місяць починали зі зростання заборгованості в заробітних платах на 11 відсотків (за червень), а закінчували — рішенням про підвищення цін на природний газ для населення на 50 відсотків.
До слова, ДПЕК цього місяця завершила розміщення єврооблігацій на півмільярда доларів США терміном на 5 років. Це перший вітчизняний корпоративний випуск від 2007 року, а пропозиція зацікавила більш як 170 інвесторів на найменшому рівні цінового коридору — ставка купона є фіксованою і становить 9,5 відсотка річних. Що, поза сумнівом, дасть змогу розширити компанії свій енергетичний бізнес. З огляду на це важко не погодитися із заступником міністра економіки Володимиром Мунтіяном, що рядовим українцям за другої хвилі кризи прийдеться дуже важко.
Чи втримає тариф енергокришку?
Я далекий від того, щоб звинувачувати МВФ за підвищення цін на природний газ уже тому, що завжди виступав проти дешевого газу, який реалізувався за цінами, нижчими за собівартість. Це політичне безглуздя продавати його дешевше, ніж, скажімо, росіяни його продають на своїй території. Бо торгувати дешевим газом означає відлякувати інвестора від своєї енергетичної галузі. Бо дотувати населення, маючи збиткові цінові баланси, означає щонайменше — повертати країну в радянське минуле, а щонайбільше — консервувати технічний стан і розвиток енергетичної галузі. Зрештою, споживача дешевого газу не примусити його економити. Усе це добре відомо, водночас я вбачаю неабияку провину уряду в тому, що таке рішення ухвалене без урахування сучасних реалій, а відтак — несвоєчасно й необґрунтовано. За цінами споживачі платять за газ чи не найменше в Європі, але за купівельною спроможністю гривні — чи не найбільше. Таке рішення не спричинило б такого гучного резонансу, якби його прийняли після проведення реформи в оплаті праці, за відсутності багатомільйонних боргів у заробітних платах. Найбільш вибухонебезпечна ситуація цього місяця спостерігалася у шахтарських регіонах — на економічно неактивних підприємствах у Єнакієвому через кількамісячну заборгованість гірники погрожували припинити відкачувати воду. Президент країни змушений був поставити перед урядом запитання руба: або розпорядники бюджетних коштів і керівники підприємств усувають заборгованість, або їм доведеться розпрощатися з посадами.
Ще одним «амортизатором» стало б оприлюднення конкретних витратних статей дочірніх компаній НАК «Нафтогаз України», які фінансуватимуться майбутньою виручкою від нових тарифів. Натомість пролунало кілька суперечливих заяв щодо масштабу підвищення житлово-комунальних тарифів і спрощення механізму субсидування споживачів. Як наші уряди «спрощують», усім відомо — чи не найбільші черги шикуються здебільшого в рідних ЖЕКах. Якщо сьогодні комунальний борг має кожен п’ятий власник лицьового рахунку, то не виключено, що нові тарифи запишуть у боржники кожного третього. І тоді вже другої хвилі кризи точно не уникнути.
Хрін за редьку не солодший
З добре налагодженою вертикаллю чи без, з повернутою шиєю на Захід чи на Схід, а уряди не наближають людей до себе, а ніби віддаляють. Прийнята законодавцями звітного місяця нова редакція Бюджетного кодексу нібито вказувала на те, що невдовзі все зміниться на краще. Але відправлений до народу проект Податкового кодексу змусив сумніватися. А завізовані Президентом країни зміни до держбюджету на 2010 рік і Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» переконали: хрін від редьки і не солодший, і набагато міцніший. Так, уже звітного місяця пенсійний внесок для фізичних осіб, які оподатковуються за спрощеною системою, зріс до 294,82 гривні — і ця сума діятиме упродовж третього кварталу. В жовтні-листопаді вона зросте до 301,12 гривні, а в грудні становитиме 306,10 гривні. Інакше кажучи, очікували на податкові канікули, одержали — утричі вищий податок за той, що мали. Підприємці вже заявили про намір оскаржити розміри страхових внесків, але на позитивні вердикти розраховувати не варто.
Судових претензій побільшає в останньому кварталі року, після суттєвого подорожчання житлово-комунальних послуг. До слова, міністр ЖКГ Юрій Хіврич уже заявив про намір уряду повернути штрафні санкції за несвоєчасну сплату споживачами житлово-комунальних послуг. І це зрозуміло, дивує тільки, чому до НАК «Нафтогаз України» не доходить своєчасна плата за природний газ, яку перераховують підприємства комунальної енергетики, які забезпечують теплом населення. Навіть дивно, що й досі дивує.
