Публікація «Голосу України» про те, як працює закон «Про підвищення престижності шахтарської праці», викликала чималий читацький резонанс. Тим паче що за останні місяці події в галузі висвітлили ще кілька проблем реалізації закону.
Якщо раніше вимагали три довідки, то тепер їх побільшало удвічі
Цими днями уряд оголосив про спрощення процедури отримання громадянами субсидій на житло та комунальні послуги. Прем’єр-міністр Микола Азаров запевняв, що багатьом отримувачам достатньо буде заповнити форму, яка надійде поштою, та відправити листа. Але колишніх працівників вугільної галузі, які намагаються оформити компенсацію за невикористане тверде паливо, згідно із Гірничим законом та законом «Про підвищення престижності шахтарської праці», це спрощення не стосується. За законом, якщо гірник мешкає у квартирі з центральним опаленням, він може отримати компенсацію за електрику, газ та тепло, тоді як його колега в будинку з пічним опаленням — безкоштовне вугілля.
Наш читач із Львівської області Віталій Луць продовжує тему, порушену в публікації «Престижність шахтарської праці вимірюється грошима» («Голос України», 15 травня 2010 р.). Автор листа нагадує, що, починаючи з часів перших шахтарських страйків у 1989-му, в державі регулярно приймали документи, спрямовані на підвищення соціального захисту гірників. А органи державної влади так само регулярно не виконували свої ж постанови. Так само не може скористатися наш читач і положенням закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо компенсації за оплату електроенергії, газу та центрального теплопостачання. «Мені невідома та особа в нашому регіоні, яка отримала хоча б копійку компенсації за три місяці 2008 року, — розповідає колишній гірник. — За наявності в кожному кабінеті управління праці та соціального захисту населення декількох комп’ютерів, які покажуть, за який місяць і скільки я заплатив за комунальні послуги, мені рекомендують пред’являти платіжні документи. Надавати компенсацію почали тільки з жовтня 2009-го. Як використано кошти, передбачені для надання компенсації, з жовтня 2008-го по вересень 2009-го?»
«Якщо раніше для компенсації вимагали три довідки, то сьогодні їх кількість збільшено удвічі», — заявляє народний депутат України Євген Волинець. Нині органи соціального захисту населення керуються відповідною постановою Кабміну. Шахтарю-пенсіонеру недостатньо пред’явити паспорт та трудову книжку із відповідним записом. Не обходиться без запитів до Пенсійного фонду, до центру зайнятості (для непрацюючих громадян). Потрібні довідки про наявність житлової площі та користування комунальними послугами. Від окремих категорій заявників вимагають додаткові документи: акт про нещасний випадок на виробництві, висновок медико-соціальної експертизи, копію посвідчення інваліда або ветерана праці тощо. Хоча всі ці відомості є в базі чи то Пенсійного фонду, чи то органів соціального захисту населення, оформлення компенсації перетворюється на тривале збирання папірців.
І ще на одну «новацію» звертає увагу Євген Волинець: згідно з постановою Кабміну, отримувач компенсації, який із поважних причин (відрядження, хвороба, смерть близької людини тощо) своєчасно не подав зазначені платіжні документи, може подати їх протягом двох наступних місяців. Тобто пропустив двомісячний термін — можеш попрощатися з компенсацією. «У постанові багато змін, яких раніше не було зовсім, — говорить депутат. — На звернення до Міністерства праці і соціальної політики, до Міністерства юстиції відповідь одна: потрібні зміни до закону». Депутат каже, що подав відповідний законопроект, який би спростив отримання компенсації, але його не розглянуто.
Молоді хочуть престижу зараз, а не на пенсії
Гірники, які працюють на шахтах сьогодні, вважають: пільги потрібні не лише тим, хто виходить на пенсію. Молоді мріють не про заслужений відпочинок та безкоштовну машину палива, а про дах над головою і гідну зарплату. «Потрібно зацікавити молодь, — пояснює бригадир прохідників донецької шахти «Трудівська» Вадим Широкопояс. — Приходять хлопці на роботу — вони не забезпечені ні житлом, ні матеріально. Треба допомогти. Припустимо, людина повинна відпрацювати десять-п’ятнадцять років, щоб заробити собі на квартиру».
«Закон не був використаний на повну силу, і терміни набрання чинності окремих положень були різні. За великим рахунком, народ не пішов на шахту. Можливо, документ трохи стабілізував ситуацію, зменшив відтік кадрів», — констатує заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Олександр Хохотва. Разом із тим не можна не помітити значного розшарування серед шахтарів приватних та державних шахт. Зарплата, умови праці та соціальний «пакет» дуже залежать від місця роботи. Для гірників, які отримують по 8—10 тисяч гривень на місяць, компенсація за тепло (а це 150—160 гривень на місяць) навряд чи суттєво позначиться на сімейному бюджеті. Тоді як для шахтарів із закритих шахт, де зарплату виплачують нестабільно, така сума може бути важливою. Парадокс, але саме робітникам підприємств, які перебувають у стадії ліквідації, складніше або взагалі неможливо оформити згадану компенсацію.
Складається враження, що в названому законі бездоганно працюють лише дві статті: про 10-відсотковий податок із доходів фізичних осіб для шахтарів та про вступ дітей гірників до вузів поза конкурсом. «У мене син вступив до Горлівського університету автомобільного транспорту завдяки цьому закону», — похвалився гірничомонтажник шахти «Південнодонбаська № 3» Станіслав Павліченко.
Під землею «мінімум» ще нижчий
Закон «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначає, що для гірників, зайнятих на підземних роботах повний робочий день, тарифні ставки та оклади збільшуються на 30 відсотків. У Центральному комітеті профспілки працівників вугільної промисловості України констатують: збільшення не відбулося. В переважної більшості працівників галузі розмір тарифних ставок для нарахування зарплати навіть на 20 відсотків нижчий, ніж того вимагає закон про оплату праці. За підсумками червня середній рівень базової ставки для обрахування тарифних ставок по підприємствах галузі становив 709,7 гривні, а по підприємствах Мінвуглепрому — 692,5 гривні. Тоді як визначена законом мінімальна зарплата у червні становила 884 гривні.
Профспілкові лідери зазначають, що така ситуація — наслідок недостатнього виділення бюджетних коштів. Грошей державної підтримки та виручки від реалізації вугілля шахтам не вистачає навіть для виплати поточної зарплати. Лише в Донецькій області борг у зарплаті шахтарям (із нарахуваннями) перевищує два мільярди гривень. Міністерство вугільної промисловості пропонує проводити підвищення тарифних ставок і окладів за рахунок внутрішніх резервів підприємств. Але для більшості шахт сьогодні це нереально.
Щоправда, днями заступник міністра вугільної промисловості Леонід Дудка заявив, що з серпня заробітна плата буде обчислюватися із базової ставки 744 гривні. За попередніми розрахунками, таке зростання потребує додатково 48 мільйонів гривень. І все одно базова ставка залишатиметься меншою за мінімальну зарплату і не збільшеною, відповідно до закону «Про підвищення престижності шахтарської праці», на 30 відсотків.
